Проспект Дмитра Яворницького. Історія видатного історика та краєзнавця
«Дмитро Іванович Яворницький, як відомо народився в Харківській губернії в листопаді 1855 року», – інформує декан Історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара, доктор історичних наук, професор Сергій Світленко.
«До Катеринослава Дмитро Яворницький приїхав вже доволі відомою людиною. Єдиним на той час істориком запорозького козацтва. Катеринославський край на той час, коли приїхав сюди з Москви Дмитро Іванович Яворницький представляв собою такий бурхливо розвиваючий промисловий регіон, в якому ухил в розвитку був економічний», – говорить завідуюча відділом – Меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького Яна Тимошенко.
«Спочатку він не знав навіть української мови тому, що Харківський університет, як і Харківщина був з Російщини, а він повітове училище, духовну семінарію навчався в цих закладах. І батьки вважали, що можна іди оцією духовною лінією, але Яворницький дуже полюбив історію. Коли його залишили в університеті після завершення успішного навчання для здобуття професорства, наукової діяльності, то постало питання вибору теми і коли Яворницький запропонував, що хочу займатися козацтвом, йому чиновники відповіли, що ця тема абсолютно неактуальна», – говорить професор Сергій Світленко.
«Він розкапав тисячу курганів. Друге, десять тисяч народних пісень, фольклорних етнографічних пам’яток зібрав Дмитро Іванович Яворницький. 20 тисяч слів українських, абсолютно оригінальних, які були вживані у нашому краї, і цим довів, що це український край, козацький край», – додає професор Сергій Світленко.
Влада, з якою у Яворницького розходилися погляди, нерідко звинувачувала Яворницького в українофільстві та сепаратизмі. Його називали політично неблагонадійним і нерідко засилали подалі від України.
«На початку 90-х років оцей Петербурзький період завершується і Яворницькому запропонували наукове відрядження в Туркестанський край, в Середню Азію – подалі від України і навіть столиці, щоб він тут не заважав своїми працями про козаків», – каже декан Історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара, доктор історичних наук, професор Сергій Світленко.
Він об’їздив чимало країн перш ніж потрапити до Катеринослава. І раніше Яворницький бував тут. Більше того був знайомий з багатьма відомими людьми Катеринославщини, в тому числі з Олександром Полем.
«Після смерті Поля в 1890 році саме Яворницький запропонував місцевій владі створити великий краєзнавчий музей на основі колекцій старожитностей Поля»,- розповідає завідуюча відділом – Меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького Яна Тимошенко.
Історичний музей – це його дітище. Він не лише його очолював, але й обирав місце для його будівництва та постійно працював над поповненням експозицій. Навіть, у революційні часи, як би важко йому не було, він не покинув Катеринослав саме через це.
«Почалися революційні події і почали від’їжджати його сусіди, однодумці і друзі. І часто залишали йому ключі від садиб, мовляв, придивіться, а ми на декілька місяців від’їдемо, поки тут все владнається. Яворницький не міг поїхати тому що турбувався, що буде розграбований музей. Від підриву зміг
Саме у радянські часи Яворницькому надали звання академіка та під час Сталінських репресій 30-х років його було звільнено з усіх посад через надмірну любов до усього українського.
«У нього навіть в листі є така фразі – і всі мої думки на Україні. Я її люблю наводити нашим студентам і переконувати, що ви готуєтесь насамперед для рідної землі, для свого народу. Ви звичайно маєте перспективу кудись поїхати, набратись додатково досвіду – в Європах і Америках, але повертатися треба знову сюди, як це робив Дмитро Іванович Яворницький», – ділиться професор Сергій Світленко.
«Він все одно проспект Дмитра Яворницького, адже він долучився або до будівництва, або до роботи багатьох установ, які знаходилися на проспекті, він ходив ним і спілкувався з людьми. Він викладав в будівлі університету, часто бував на засіданні державної думи, він побудував історичний музей – дві будівлі. Він, навіть, похований на сучасному проспекті імені Дмитра Яворницького. Я думаю, що інше ім’я, навіть, енергетично сюди б не підходило», – додає Яна Тимошенко.
«У Дніпрі насправді збереглося чимало будівель, в яких бував Дмитро Яворницький. Одне з них – міська дума Катеринослава. Сьогодні тут розташовується коледж культури, а у ті далекі часи всередині засідали гласні. Збудували його у 1901 – 1903 роках. І долю міста вирішували саме тут до 1982 року, аж допоки будівля не стала затісною для місцевих народних служителів»,- розповідає журналіст Антоніна Маріна.
У будівлі напроти міської думи також нерідко бував Яворницький. Возвели його у 1890 році і розташовувалося тут перше реальне училище. На відміну від гімназій у таких навчальних закладах більше уваги приділялося вивченню математики, фізики та хімії. Акцент саме на такі предмети робили через швидкий промислово-економічний розвиток, а як наслідок і попит на спеціалістів з точних наук. А вже влітку 1918 року у цій споруді розмістився Катеринославський університет.
«Яворницький долучився і до цієї справи і він є одним із фундаторів Катеринославського університету. Довгий час працював там і очолював кафедру українознавства. До речі, за Яворницького була кафедра українознавства. Зараз в нашому університеті немає кафедри українознавства», – говорить завідуюча відділом – Меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького Яна Тимошенко.
«Те що сьогодні ми стаємо форпостом України в центрально-східній частині, в цьому є і заслуга Дмитра Івановича, який озброїв знаннями з історії, археології,з мови і літератури сотні своїх учнів, які потім все це впроваджували на місцях по нашому краю», – додає декан Історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара, доктор історичних наук, професор Сергій Світленко.
Антоніна Маріна
https://youtu.be/EXQzKmH2DgY