На сайті Президента України триває збір підписів під петицією про посмертне присвоєння звання Героя України молодшому сержанту Ярославу Бабійчуку. Військовий був бойовим медиком, врятував сотні побратимів і загинув під час евакуації поранених на Донеччині.
Ярослав Бабійчук служив санітарним інструктором медичного пункту 3-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. За інформацією, наведеною в петиції, він здійснив понад тисячу евакуацій військових із поля бою. Його побратими називають і значно більші цифри.
Ініціатором звернення став майор Олексій Пархоменко, начальник секції цивільно-військового співробітництва військової частини А0222.
Ярослав Бабійчук народився 24 серпня 1987 року. До повномасштабного вторгнення працював реабілітологом у Києві, допомагав людям, зокрема дітям, відновлюватися після травм.
Із перших днів великої війни він добровільно вступив до лав Збройних сил України. Його дружина Світлана згадує, що чоловік не міг залишатися осторонь, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення. На той момент їхній доньці Марго ще не виповнилося трьох років.
Бойовий шлях Ярослава пролягав через найгарячіші ділянки фронту на Донеччині. Він працював безпосередньо на передовій: надавав допомогу пораненим, виносив їх із поля бою та організовував евакуацію під постійним вогнем противника.
За словами майора Олексія Пархоменка, лише за перший рік війни Бабійчук виніс і вивіз близько півтори тисячі поранених, а загалом урятував понад дві тисячі військових.
«Якщо ти поранений і попав у руки Бабійчука — значить будеш жити», — так, за словами Пархоменка, говорили про нього побратими. Він називає Ярослава легендою серед військових.
Командир батальйону з позивним «Мудрий» згадує, як під час контрнаступу Ярослав із 9:00 до 15:00 доправив на стабілізаційний пункт близько 35 поранених побратимів.
«Поранення були різного типу: без кінцівок, з розірваними частинами тіла тощо. Це дуже багато людей за короткий проміжок часу. Пам’ятаю, в один з найважчих етапів війни, коли було багато евакуації, Ярослав сказав, що вже “звик до цього”. Він також відкопував і забирав хлопців зі зруйнованих бліндажів.
Усі знали, що є такий у нас Ярослав, що він забере тебе звідки треба. Кількість урятованих ним військових вимірюється сотнями. Він вивіз із поля бою багато побратимів, чутки про Ярослава ширилися батальйоном», — розповів командир.
Ярослав не лише сам рятував військових, а й навчав інших надавати допомогу. За його ініціативи під час контрнаступу 2023 року на Урожайненському напрямку організували стабілізаційний пункт. Також він проводив заняття з тактичної медицини для військових свого та суміжних підрозділів.
19 квітня 2024 року поблизу села Урожайне Волноваського району Донецької області російські війська накрили позиції інтенсивним вогнем. Ярослав продовжував евакуювати поранених. Під час чергового виходу на передову він загинув унаслідок удару протитанкового ракетного комплексу.
Командир Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького полковник Дмитро Лебідь згадує Ярослава як людину честі та гідності, люблячого чоловіка й батька, вірного друга та побратима.
«Його відвага та жертовність назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь», — наголосив командир.
За службу Ярослав Бабійчук мав почесний нагрудний знак «За збережене життя» та інші відзнаки. Посмертно йому також присвоїли звання «Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади».
У захисника залишилися дружина Світлана, донька Марго та батьки. Після війни він мріяв створити реабілітаційний центр для посестер і побратимів, щоб допомагати їм повертатися до повноцінного життя.
Для розгляду звернення Президентом України необхідно зібрати 25 тисяч підписів протягом 90 днів із дня оприлюднення. За інформацією ініціаторів, збір голосів триватиме до кінця грудня 2026 року.
Підтримати петицію № 22/270780-еп можна на офіційному сайті Президента України за посиланням.
Щоб проголосувати, потрібно:
- Перейти на сторінку петиції.
- Авторизуватися через BankID або електронний підпис.
- Натиснути «Підписати» та підтвердити свій голос.
Підтримати звернення може кожен громадянин України. Підпис займає кілька хвилин. Поділіться посиланням із рідними, колегами та друзями.
Читайте також: Під час блекауту лікарні Дніпра працюють у штатному режимі