Паливний терор проти сходу України: РФ розпочала системну операцію зі знищення АЗС на Харківщині
Влітку 2026 року російська армія розпочала масштабну та ретельно сплановану військову кампанію, спрямовану на повне знищення автозаправних станцій у східних регіонах України
У Харкові та області, а також на основних транспортних шляхах регіону армія РФ знищує автозаправні станції.
Як наголошує «Думка», епіцентром цього паливного протистояння стала Харківська область.
Аналітики та військові експерти пов’язують це з серією успішних дальнобійних ударів українських Сил оборони по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Після того, як у більшості регіонів РФ виник дефіцит пального та вишикувалися кілометрові черги, військово-політичне керівництво Росії вирішило застосувати дзеркальні заходи й створити аналогічну дестабілізацію та паніку на території України.
Спланований паливний терор розпочався 1 травня 2026 року з одночасного удару по трьох АЗС у самому Харкові та одній станції на в’їзді до Чугуєва. На першому етапі загарбники використовували відносно дорогі дрони з елементами штучного інтелекту «V2U» з малими боєголовками (до 3 кг). Цілями були обрані резервуари зі зрідженим автомобільним газом для досягнення яскравішого медійного ефекту — відео та фотографії масштабних пожеж миттєво розліталися місцевими телеграм-каналами.
Однак практична ефективність травневих атак виявилася низькою. Українські оператори паливного ринку зреагували миттєво: протягом тижня ємності з газом закрили антидроновими сітками, обклали мішками з піском, захистили бетонними блоками або закопали глибоко під землю. Внаслідок цього ефект від ударів зійшов нанівець, і ворог тимчасово змістив фокус на прикордонний Богодухівський район, де за кілька днів знищив майже всі місцеві заправки.
У червні окупанти суттєво наростили потужність ударів, задіявши нові типи БПЛА: «Молнія» — застосовувалася для ударів по навісах АЗС та руйнування паливороздавальних колонок; «Італмас» — використовувалася для цілеспрямованого знищення операторських приміщень і торговельних залів.
За даними начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Петра Токаря, лише за травень та червень 2026 року росіяни здійснили 89 атак на АЗС у регіоні, з яких близько 80 припадало на область. Суттєвих пошкоджень у Харкові зазнали об’єкти мереж «БРСМ», «ОККО» та «Глобал».
У липні розпочалася третя фаза: до північних околиць Харкова (зокрема до Київського та Шевченківського районів) почали масово долітати FPV-дрони на радіоуправлінні та оптоволокні. Вони залітали безпосередньо під дахи навісів і точково нищили колонки, провокуючи локальні пожежі. За інформацією директора Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради Богдана Гладких, лише з 1 по 17 липня у місті було вражено 13 АЗС.
Для атак на заправки вглиб території Харківщини ворог задіяв важкі БПЛА «Герань-2» та реактивні «Герань-3», що несуть бойову частину вагою від 50 кг. Головними цілями стали стратегічні траси М-03 (Київ — Харків) та М-29 (Харків — Перещепине — Дніпро).
Внаслідок ударів важким озброєнням інфраструктуру АЗС було зруйновано вщент. На автошляху від Харкова до Дніпра станом на середину липня на відрізку понад 200 км не залишилося жодної функціонуючої АЗС, яка б надавала повний комплекс послуг.
Незважаючи на створення побутових та логістичних незручностей, тактика росіян не призвела до транспортного колапсу чи паніки серед населення. Водії сприймають ситуацію прагматично та спокійно, зазначаючи, що після ракетних ударів РФ по житлових будинках знищення заправок викликає лише обурення діями агресора, але аж ніяк не страх.
Під час сигналів повітряної тривоги більшість АЗС призупиняють роботу, а самі водії намагаються уникати перебування на території заправок.
Завдяки стійкості мережевого бізнесу та оперативності комунальників, локальні пошкодження міських АЗС ліквідовуються приблизно за добу.
Читайте також: На Дніпропетровщині ветеранам і переселенцям планують компенсувати до 30% першого внеску за житло