У Дніпрі відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Андрію Рибіцькому. Він пішов на фронт добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення, служив у теробороні та невдовзі загинув у бою біля Володимирівки на Донеччині. Йому було 34, пам’ять про Андрія увічнили на фасаді його рідної гімназії.
Саме тут Андрій Рибіцький колись робив перші кроки в доросле життя. Тут його знали як усміхненого, щирого і завжди готового допомогти.
«З прекрасним почуттям гумору. Водночас він був дуже відповідальним — із самого дитинства. І дуже любив усе українське», — ділиться мати загиблого героя Ольга Рибіцька.
Коли почалася повномасштабна війна, Андрій не вагався. 1 березня 2022 року він приєднався до територіальної оборони Дніпра. Військового досвіду не мав. Але, як і тисячі добровольців, пішов захищати сім’ю, дім та країну.
«Про те, що він пішов на війну, ми дізналися з інтернету — побачили його у формі. Діти нас берегли, бо в той день у мене померла мама. Ми тоді не були в місті — були далеко звідси, майже за тисячу кілометрів», — каже Ольга.
27 серпня 2022 року поблизу села Володимирівка на Донеччині Андрій виконував бойове завдання. Українські захисники вступили стрілецький бій з ворогом. Воїн отримав смертельне поранення.
«Того дня я був… Наші роти перебували на протилежних флангах оборони нашого 234-го батальйону. Але по рації я чув цей бій — чув, як викликали й задіювали підтримку, допомогу. І сьогодні, дивлячись в очі Андрію Рибицькому тут, на дошці, я схиляю голову перед його світлою пам’яттю. Це людина честі й гідності, яка любила Україну понад усе», — зазначив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.
«Андрій загинув у 22-му році, тобто провоював пів року…», — каже Ольга.
Андрія посмертно нагородили медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою міського голови та орденом «За мужність» III ступеня. Ці нагороди сьогодні зберігає родина героя, передусім син Матвій. Рідні бережуть для нього татову вишиванку.
Читайте також: Дніпро ліквідовує наслідки однієї з наймасованіших атак
