Дрони змінили поле бою, але артилерія нікуди не зникла. Вона продовжує бити по ворогу та працювати пліч-о-пліч із піхотою. Захисники показали пункт управління вогнем, розповіли про виконання бойових завдань і продемонстрували, як важкі дрони допомагають доставляти необхідне на позиції. Водночас артилерійські підрозділи продовжують отримувати нову техніку та освоювати її перед виходом на бойові позиції. Серед неї – українська самохідна гаубиця «Богдана», яку показали нашій знімальній групі.
Захисники між собою називають артилеристів «богами війни». Навіть тепер, коли дрони стали чи не головним інструментом на полі бою, саме артилерія залишається одним із головних засобів ураження противника. Як сьогодні працюють воїни – покажемо разом із самохідним артилерійським дивізіоном на Дніпропетровщині.
«Ми зараз знаходимося на пункті управління вогнем батарей, також це є наш логістичний пункт. Із цього пункту безпосередньо виконуються вогневі завдання з артилерії. Також керується вся логістика, усі переміщення, відстежується радіоперехоплення для того, щоб забезпечити безпеку наших підрозділів під час пересування та на маршрутах.
Наразі ми проводимо заходи з підготовки до стрільби, управління вогнем, і зараз відпрацюємо одне з бойових завдань», – розповів командир самохідного артилерійського дивізіону 141-ї ОМБр Роман.
«Уражаємо різні цілі. Це точки зльоту FPV- чи розвідувальних дронів, також піхота. Якщо вони переміщаються там по одному чи по двоє, також працюємо. Без арти ніколи, я вважаю, що арта – це… Дивіться, FPV, яке б воно не було, на нього придумують якийсь РЕБ, щоб його подавити, якусь систему, щоб його знищувати. А артилерію ніколи не знищують. Хіба що позицію. А той снаряд, який летить у повітрі та ще й швидше, ніж FPV, його ніхто не подавить і ніколи не знищить.
Ситуація в нашій роботі великою мірою не змінилася, а змінилася сама логістика. Щодо логістики – так, дуже важко стало, але все одно забезпечені, працюємо, як працювали, б’ємо ворога. Ми постійно йдемо вперед також, як і піхота. У нас бували такі завдання, навіть із командиром нашого дивізіону, коли поруч із нами піхота стояла за 200 метрів. І ми теж працювали», – сказав командир взводу артилерійської батареї 141-ї ОМБр «Кажан».
Сучасна війна змушує військових швидко пристосовуватися та опановувати нові способи боротьби з противником. Так, на базі самохідного артилерійського дивізіону 141-ї ОМБр з’явився позаштатний взвод важких бомберів, роботу якого ми також побачили.
«Дуже активно розвиваємо безпілотну складову, що стосується великих дронів-бомберів. Наразі це в нас «HeavyShot». Дуже класний логістичний борт. Він може бути і ударним, звісно. Несе на собі 20–25, інколи 30 кілограмів, залежно від дальності, яку нам треба подолати.
У зв’язку з тим, що пересуватися по лінії фронту зараз дуже небезпечно, для збереження життя і здоров’я організовуємо логістику саме важкими бомберами.
– А як далеко він може виходити?
– 20 кілометрів.
– І що ви зараз зазвичай йому доставляєте?
– Ми доставляємо на взлітні позиції паливо, хлопцям воду, провізію, також доставляємо провізію піхоті.
Все необхідне, взагалі, без проблем. Усе, що можна вмістити у 20–25–30 кілограмів, можемо перевозити. Борт в освоєнні не є складним. Пілоти безпосередньо тут не знаходяться. Ви були в нас на пункті управління і там могли бачити пілотів.
– Тобто вони там із ноутбука пілотують?
– Зв’язок у нас відбувається через Starlink. А тут наземна група виносить дрон, чіпляє все необхідне – і він вилітає».
Водночас розвивається і сама артилерія. Під кінець нашої поїздки ми побачили ще одну українську розробку – самохідну гаубицю «Богдана». На момент зйомки вже суттєво стемніло, тому цей кадр довелося зняти на телефон.
«Дана гармата тільки-тільки прийшла. Поки що нею ще нічого не було уражено. Ми отримали енну кількість одиниць, я не буду казати скільки. Доволі скоро вона вже займе наші бойові порядки. І я впевнений, що доволі ефективно почнемо працювати.
Екіпажі вже пройшли навчання, пройшли його доволі добре. Я думаю, найближчим часом ми покажемо крутий результат.
– Давайте заліземо на неї?
– Так, давайте. Зараз ми з вами безпосередньо – я сиджу на стволі. Ствол цієї гармати – 42 калібри. Насправді в цьому і полягає секрет її далекобійності. У задній частині ви бачите артилерійський лафет. Артчастина, яка знаходиться позаду, – спеціальна фіксуюча плита.
Під час приведення цієї гармати до бойової роботи ствол піднімається, задня частина опускається та надійно фіксується упорами. І, умовно, час від початку команди до стрільби, до моменту завершення її розгортання, доволі короткий – після трьох хвилин вона вже може працювати».
За словами Романа, вага установки – 35 тонн, а вартість – близько 125 мільйонів гривень. Попри розміри цієї самохідної гаубиці, для роботи з нею потрібні п’ятеро військовослужбовців. Тож невдовзі окупанти отримають чергову порцію «вибухових подарунків» від українських захисників.
Читайте також: «Хлопці, ви ангели?»: поліцейські «Білі янголи» евакуювали з Межової 72-річну маломобільну жінку
