56,1% українців підтримують видалення незаконного контенту за європейськими стандартами – опитування

Більше половини українців – 56,1% — підтримують запровадження правил видалення незаконного та терористичного контенту за європейськими стандартами. Водночас більшість громадян не відчуває достатнього захисту від небезпечного контенту в інтернеті. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, яке компанія «Active Group» провела 14 липня 2026 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology», повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», найчастіше за останній рік українці зустрічалися в мережі з дезінформацією – про це повідомили 58,0% респондентів. Із шахрайством та фішингом стикалися 56,1% опитаних, а прояви мови ворожнечі бачили 45,9%. Про випадки поширення персональних даних без згоди повідомили 22,0% учасників опитування. Із закликами до насильства зустрічалися 21,0%, із радикальним контентом – 19,3%, а з терористичним – 15,5%.

Водночас 23,4% респондентів зазначили, що взагалі не стикалися з подібним контентом. Для порівняння, у травні таких було 14,9%. Якщо порівнювати результати з попередньою хвилею дослідження, то кількість людей, які натрапляли на шахрайство, знизилася з 64,8%, а на мову ворожнечі – з 49,9%. Натомість частка тих, хто стикався з радикальним контентом, зросла з 14,4%, а з терористичним – з 11,8%.

Щодо відчуття безпеки в інтернеті, то захищеними від небезпечного або терористичного контенту себе вважають 37,7% українців. З них 13,9% дали відповідь «так», а ще 23,8% обрали варіант «скоріше так». Протилежної думки дотримуються 53,9% респондентів: 36,7% відповіли «скоріше ні», а 17,2% – «ні». Ще 8,4% не змогли визначитися.

Порівняно з травнем рівень відчуття захищеності дещо зріс – тоді він становив 34,5%. Водночас частка тих, хто не відчував себе захищеним, зменшилася з 56,6%.

У питанні визначення та видалення незаконного чи терористичного контенту найбільшу довіру українці висловили Службі безпеки України. Саме СБУ обрали 39,7% опитаних, хоча у травні цей показник був вищим і становив 44,3%.

На другому місці за рівнем довіри опинилися міжнародні суди – 20,2%. Далі йдуть міжнародні організації, зокрема правозахисні, – 19,6%, а також правоохоронні органи – 17,5%.

Національній комісії, що регулює сферу електронних комунікацій, довіряють 14,8% респондентів, хоча у травні цей показник становив 23,6%. Українські громадські організації підтримали 14,2% опитаних, громадськість та інші формування – 13,7%, стільки ж довіри отримали онлайн-платформи. Національну раду з питань телебачення і радіомовлення обрали 11,8%, а українські суди – 8,4%.

Помітно зросла кількість тих, хто не зміг визначитися або не довіряє жодній із запропонованих інституцій. Не дали відповіді 20,9% респондентів, а 18,4% заявили, що не довіряють жодному із зазначених органів. У травні таких було 9,8%.

Серед можливих ризиків такого регулювання найбільше занепокоєння викликає втручання у приватність – цей варіант обрали 50,5% опитаних. Майже стільки ж – 50,3% – побоюються можливих зловживань. Про ризик корупції говорять 48,9% респондентів.

Також українців турбує можливість появи цензури – 36,9%, помилкового видалення контенту – 32,2%, а також потенційного тиску на опозицію – 30,4%. Важко відповісти на це запитання було 15,4% опитаних, ще 5,4% обрали інші варіанти.

За два місяці зменшилася кількість тих, хто побоюється зловживань – із 59,3%, а також тих, хто вбачає ризик у помилковому видаленні контенту – із 42,0%.

У питанні співвідношення свободи та безпеки українці залишаються майже порівну розділеними. Максимальну свободу підтримують 20,6% опитаних, ще 27,4% виступають за більшу свободу. Загалом прихильниками свободи є 48,0% респондентів.

Водночас за більшу безпеку висловилися 27,2%, а за максимальний рівень безпеки – 13,3%. У сумі це становить 40,5%. Не змогли визначитися 11,5% опитаних. Порівняно з травнем цей баланс практично не змінився.

Щодо підтримки правил видалення контенту відповідно до європейських стандартів, то 24,2% респондентів відповіли, що підтримують їх, а ще 31,9% обрали варіант «скоріше так». Натомість проти виступають 27,2% опитаних: 16,3% відповіли «скоріше ні», а 10,9% – «ні». Ще 16,7% не змогли визначитися зі своєю позицією.

Якщо порівнювати з травнем, то загальний рівень підтримки таких правил знизився з 67,2% до 56,1%. Водночас частка противників зросла з 16,6% до 27,2%.

Директор компанії «Active Group» Олександр Позній зазначив, що результати дослідження демонструють готовність українців до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, однак не за рахунок обмеження прав і свобод громадян.

За його словами, суспільство загалом підтримує європейський підхід до регулювання цифрового простору, але водночас очікує максимальної відкритості під час ухвалення рішень та незалежного контролю за їх реалізацією. Лише за таких умов механізми протидії незаконному та терористичному контенту зможуть користуватися достатнім рівнем довіри з боку громадян.

Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.

Дослідження провела компанія «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Опитування відбувалося методом самостійного заповнення анкет громадянами України віком від 18 років. Загалом було зібрано 1000 анкет. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та регіонами України. Теоретична похибка за довірчої ймовірності 0,95 не перевищує 3,1%. Збір даних тривав 11 липня 2026 року.

Читайте також: У Дніпрі до Дня Української Державності молодь вшанувала пам’ять полеглих захисників і захисниць