До Меморіалу жертвам Голодомору і політичних репресій, що на 9-му кілометрі Запорізького шосе, покласти квіти прийшли представники міської та обласної влади, духовенства, громадські організації, та ті, хто сам пережив жахливі часи.
Павло Чемерис під час голодомору 1946-1947 рр. втратив рідного брата. Йому було лише півроку. Сам чоловік родом з Полтавщини. Бобрик – саме так називається село, де голод застав Павла Чемериса. «Вимерла третя частина села. Вижили за рахунок того, що село було над річкою. І в річки були черепашки. Їли ті черепашки. Ну і лободу. Галети пекли з лободи, з іншого бур’яну» – Павло Чемерис, мешканець Дніпра.
Щороку в четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., 1921-1922 рр. та 1946-1947 рр.
