«Ми стояли у черзі в магазин, коли її обстріляли російські війська»
Олександр мешкав у Сєвєродонецьку. Згадує, як прокинувся і побачив під вікнами вже бійців у окопах, на сходових майданчиках встановлювали зброю, а біля будинку — там, де раніше зупинялися таксі — стояв танк.
Мирне життя родини перевернулося з ніг на голову буквально за одну ніч. І почалося: спочатку ховалися по родичах, потім — у підвалах, а далі — у бомбосховищі на заводі «Азот». Російські окупанти витравлювали людей з міста, паралельно стираючи його з лиця землі. Дивом родині Олександра вдалося покинути Сєвєродонецьк.