Сто років – ще не межа. Вона пережила війну та голодомор, виховала тисячі учнів. Дніпровська вчителька перетнула столітній рубіж. На ювілей до Розалії Єрмолової разом з її колишніми учнями завітали й журналісти. Подробиці – у сюжеті.
Під дверима Розалії Михайлівни вже зранку збираються колишні учні, щоб привітати ювілярку з її великою круглою датою.
Розалія Єрмолова, 100-річна ювілярка: “Вы посмотрите на количество цветов. Вот это каждый цветок – это мой ученик. Я их любила и шерстила”.
У 100 років вона вражає всіх своєю унікальною пам’яттю, досі може назвати дату народження кожного свого учня. На питання, який все-таки секрет довголіття, залюбки відповідає:
“Активность, активность в жизни. Я уже несколько раз повторяла, что надо быть в жизни активным. Нас родители приучали с детства трудиться по-настоящему”.
Ще з дитинства шлях Розалії був нелегким. Довелося пережити всі лихоліття минулого століття, серед яких війна і голод. Однак, попри труднощі, намагається зберігати енергію та оптимізм.
80 років свого життя Розалія Михайлівна віддала школі №16. Її учні згадують, як вперше побачили цю дивовижну жінку. За їхніми словами, ювілярка була не тільки вчителькою для всіх, а й була наставницею, подругою та другою мамою.
Ірина Василєвська, випускниця 1972-го року: “Когда она пришла к нам в 6 классе и вошла – это просто вошла в класс царица, одета с иголочки. Я до сих пор помню ее лимонно-желтую блузу”.
Цікаві історії, пов’язані з вчителькою, ледь не у кожного. Олександр згадує…
Олександр Равінський, випускник 1972-го року: “Звенит звонок, мы играем, посматриваем друг на друга, а мы играем. Минут 5-10 играем, потом, в конце концов, совесть заговорила и мы всей гурьбой вваливаемся в класс дымящиеся. Розалия Михайловна строго на нас посмотрела и после этого она говорит: «Садитесь!» И все, мы растворились в этих партах и больше никогда не прогуливали уроки. Я считаю, что это показатель педагогического мастерства”.
Серед учнів Розалії Михайлівни бізнесмени, вчителі, ба, навіть письменники. Вона досі надихає своїх вихованців – один з них присвятив диво-жінці вірша.
