Єврейська громада Дніпра не залишає Україну. Її члени продовжують допомагати переселенцям і наближати нашу спільну перемогу. З перших днів війни в єврейському культурному центрі “Solomonika” відкрили волонтерський штаб.
До вторгнення росії, єврейський культурний центр “Solomonika” був місцем сімейних зустрічей. Дітям тут було цікаво та весело, підлітки могли розвиватися, а у дорослих було місце для зустрічей. Однак, як для всієї України, так і для єврейської громади Дніпра, після 24 лютого все змінилося. Зараз в центрі відкрився штаб для збору гуманітарної допомоги.
Вадим Фарбер, директор єврейського культурного центра «Solomonika»: «24 числа мы для себя четко решили, что мы никуда не уезжаем, то есть наш центр принимает четкую позицию того, что мы не остаёмся в стороне. Знаете, еврейский народ уже очень давно пришёл к тому, что когда к нам в дверь стучится враг, мы не прячемся. Нам хватает сил и мужества открыть эту дверь и встретить врага лицом к лицу. Мы здесь, невзирая, что мы еврейский культурный центр, мы считаем, что Украина – это наш дом. И все, что мы здесь делаем, мы делаем и для евреев, и для украинцев. И не делим их между национальной принадлежностью».
В перші дні війни центр приймав переселенців на ночівлю. А нещодавно подарував дніпровським волонтерам вже другий новий та сучасний автобус для евакуації людей з інвалідністю. Перший автомобіль придбала особисто родина Вадима для хлопців, які евакуюють людей з Маріуполя.
“Вот это Вадим, это его супруга, это его принцесса. И там где-то автобус, друзья, он у нас есть. Произошло чудо. Вадим взял, психанул и купил весь автобус нам. Так что деньги, которые были собраны, будут раскидывать дальше. Ну, вот такие у нас дела, чудеса невероятные. Мариуполь, встречай”.
За два місяці роботи в штабі видали близько 1000 продуктових наборів, допомогли фінансово 200 переселенцям, евакуювали понад 1000 людей на захід країни. Нині робота в центрі скоординована: у кожного з волонтерів є своя зона відповідальності.
Наталья Гусак, волонтерка, керівник сімейної служби в єврейському культурному центрі «Solomonika»: «Я отвечаю за помощь непосредственно семьям и отвечаю за эвакуацию. То есть те, которые выезжают, мы помогаем эвакуироваться на западную Украину и за рубеж».
Окрім гуманітарки, центр допомагає переселенцям фінансово. Таким, як Валерія та Кіра. З центром вони знайомі ще з 2015 року, коли в їх рідному місті на Донеччині розпочалися бойові дії.
Валерія, переселенка: «4 апреля, когда начались более усиленные боевые действия, приехали сюда, обратились в культурный центр «Соломонику». Спасибо им большое за то, что они помогают, помогают и продуктовыми наборами, сейчас в процессе идёт помощь по оплате аренды жилья».
Гуманітарну допомогу в центрі не видають – її збирають та передають у волонтерські штаби по місту.
Вадим Фарбер, директор єврейського культурного центра «Solomonika»: «Мы помогаем ребятам, которые выдают гуманитарную помощь по адресу Маршала Малиновского. Да, подходите туда, потому что раз – два раза в неделю мы завозим туда большое количество продуктов, и это работа этих ребят. То есть это работа этих ребят, они вам выдают ее каждый день, потому что центр, он не предназначен для этого. И если сюда начнёт идти поток людей, то мы просто начнём не справляться с этим».
«Здесь консервы, крупы, каши, гречка, рис, сахар, макароны, крекеры, сосиски, подсолнечное масло, детям печенье».
Волонтерський штаб, який відкрили Олександр з друзями, тісно співпрацює з центром «Solomonika». Один-два рази на тиждень волонтери привозять їжу та необхідні речі сюди.
«Здесь записываются документы, все на листике с документами, номером телефона на всякий случай. После этого человек получает продуктовый набор. Если нужны памперсы, если нужно детское питание, если нужны медикаменты – всем мы делимся».
Зараз у центрі планують повертатися до звичного режиму. Нещодавно єврейська громада навіть зібралася на Великодній Седер – це єврейська ритуальна трапеза, якою розпочинається свято Песах. Також вони продовжать допомагати переселенцям та всім, хто цього потребує. Як допомогти центру, ви можете дізнатися на їх офіційних сторінках.
