У Чаплях після рясних злив утворився, як його називають самі місцеві, «Гранд Каньйон». Мешканці вулиці Житня та прилеглих до неї бояться негоди, адже тоді приходить “велика вода”. Та, як виявилося, проблема набагато глобальніша. Звідки виникає “чаплінська річка” на вулицях житлового масиву та як вирішити проблему? Анна Гребенчук спілкувалася з людьми, які опинилися у пасці.
Ось така повінь у Чаплях щоразу, коли йдуть рясні дощі.
Це вулиця Житня. У негоду, та й після, до людей не проїде ані швидка, ані рятувальники. Та й дітям наразі тут небезпечно гуляти. Що вже казати про пенсіонерів з ціпками.
Світлана Очеренко – мешканка ж/м Чаплі: “Там кладбище, скоро начнуть мертвих піднімать. Начнеться вода, ми знаємо що далі буде”.
Ірина Лищук – мешканка ж/м Чаплі: ” Вода во дворах, огородах, подвалах, гаражах”.
У минулому році мешканці намагалися виправити ситуацію з дорогою самостійно.
Едуард Рейс – мешканець ж/м Чаплі: “Мы собирали свои деньги, со всех людей, все это дело выровняли – буквально до этого была ровная дорога. Пошел дождь и произошло то же самое”.
Річка тече з верхніх полів, впевнені мешканці. Згадують: три роки тому на цих землях були фруктові сади, багато дерев – вони стримували воду. Проте потім насадження прибрали, а землю переорали та надали в оренду фермеру. Ба більше, були й спеціальні насипи, які теж розрівняли задля збільшення площі полів. Ось з висоти чітко видно, як утворилися 3 великі притоки. Звідки і приходить велика вода до ж/м Чаплі”.
Юлія Терещенко – голова Органу самоорганізації населення: “Смотрите, мы сейчас с вами находимся на границе между жилым фондом и территорией Днепровского района Днепропетровской области, то есть поля, с которых идет этот весь отток воды – это территория Днепропетровского района. Последствия имеем на территории города”.
Олексій Літвінов – мешканець ж/м Чаплі: “Причина проблеми, вона криється, що є територіальна громада, в результаті децентралізації з’явилася, яка тепер зруйнувала ті сади, зробила це полями і передали в оренду фермеру. Фермер тепер заробляє гроші, він сплачує подавтки в ЛюбимівськуТГ, але наслідки цього ми отримуємо, тобто і тут витрачається бюджет Дніпра”.
Юлія Терещенко – голова органу самоорганізації населення на ж/м Чаплі: “За садами бывшими находятся отходы Приднепровской ТЭС, там порядка 40 млн отходов, и тут еще и деревья убрали, которые это держали. И, конечно, вода вниз будет идти”.
Дренажна система водовідведення на полях Любимівської громади начебто є, однак вона засмічена та не справляється з таким великим потоком грунтових та зливових вод.
Якби води було менше та дренажна система працювала, все мало б відходити ось у цей канал. Та замість цього все йде людям у двори. А вже ця вулиця належить громаді Любимівки. Тож, аби поставити питання, чому не рятують людей, прямуємо безпосередньо до громади. Нас зустрічає заступник сільського голови. Спочатку каже, що люди не зверталися. Однак через кілька хвилин сам пропонує поїхати на місце та обстежити територію. Перевіряє. І вже, виявляється, потрібні оперативні дії, щоб прочистити дренажну траншею. Однак питання – чиїм коштом..
У результаті домовилися, що проведуть оперативну нараду. А поки йдуть розмови, Геннадій бере до рук лопату, долати наслідки води власноруч.
