У Дніпрі у переддень Дня пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України, добровольці та ветерани зустрілися задля діалогу із молоддю міста.
Головна ідея – нагадати про події російсько-української війни, що триває з 2014 року. Під час зустрічі молодь почула автентичні історії ветеранів, які пройшли найгарячіші точки протистояння: Іловайськ, Дебальцеве, Мар’їнку та Савур-Могилу. Добровольці розповіли про те, чому саме соняшник став загальнонаціональним символом скорботи та шани за загиблими українськими воїнами.
«Сьогоднішній захід приурочений до Дня пам’яті загиблих захисників, які віддали життя у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України. Це можливість для ветеранів наживо розповісти про те, як усе починалося. Насамперед, це дуже важливо для молоді, щоб вона була обізнана, як взагалі почалася війна. Що у 2014 році це були добровольці — перші, хто долучилися до захисту нашої держави. Адже наразі повномасштабне вторгнення часто затьмарює події минулого, і мало хто вже детально пам’ятає події Іловайська, Дебальцевого, Мар’їнки чи Савур-Могили. Важливо, щоб молодь знала і розуміла цей шлях через живі історії тих, хто пройшов його особисто», — розповів заступник начальника управління у справах ветеранів департаменту ветеранської політики Едгар Яценко.
До діалогу долучилися безпосередні учасники тих подій, чиї розповіді дозволяють відчути ціну свободи та боротьби за українську державність. Зокрема, своїми спогадами поділився доброволець, колишній боєць підрозділу «Дніпро-1» Андрій, який пройшов бої за Маріуполь та виходив з Іловайського котла.
«Після анексування Криму у 2014 році я долучився до лав добровольчих підрозділів, а саме батальйону «Дніпро-1». Усе починалося зі звільнення Маріуполя, а згодом була спроба деокупувати Іловайськ. Я був у тому трагічному коридорі та отримав важке поранення. Спочатку ми вибиралися на інкасаторському бусику, але коли по ньому почали стріляти, і він вийшов з ладу, довелося йти полями, а пізніше пересідати на броньований тягач (МТЛБ). Проїхавши ще кілька кілометрів до Новокатеринівки, я зазнав осколкового поранення у хребет і прийшов до тями лише за три години у полі. Мені пощастило потрапити до литовських шпиталів: я провів там три місяці, переніс шість операцій і саме там заново навчився ходити», — поділився пан Андрій.
До розмови активно долучилась молодь.
«Сьогодні у нас діалог з добровольцями, які стали на захист України і з 2014, і з 2022 року. Тут присутня молодіжна рада Дніпра, в основному це молодь, яка, на жаль, зростала під час великої війни та початку повномасштабного вторгнення загалом. Для них важливо почути ці історії. Сьогодні ми згадуємо Іловайську трагедію. У нас є невеликий дарунок для ветеранського простору — це соняхи, як символ пам’яті, про тих, кого вже на жаль, немає. А ще, ми принесли з собою прапор, щоб наші захисники залишили свої підписи на згадку», — зазначила представниця молоді Дніпра пані Анастасія.
Нагадуємо, 29 серпня День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Головний трагічний факт цього дня – Іловайська трагедія. Дата приурочена до роковин виходу українських військових з оточення під Іловайськом 2014 року («зеленого коридору»), коли загинула найбільша кількість українських бійців за один день.
Читайте також: Як працює артилерія в епоху дронів? Репортаж із позицій 141 ОМБр на Дніпропетровщині