Жити далі, не втрачаючи надії: як TAPS Ukraine підтримує родини безвісти зниклих військових
Благодійний фонд TAPS Ukraine працює з родинами полеглих, безвісти зниклих і полонених військових, а також ветеранами та їхніми сім’ями. Одним із напрямів роботи фонду є TAPS Camp — табори психосоціальної підтримки, де для родин безвісти зниклих проводять окремі зміни, адже їхній досвід суттєво відрізняється від досвіду тих, хто втратив близьку людину.
Головним випробуванням для таких родин стає тривала невизначеність, яка може тривати місяцями або роками. Люди одночасно живуть із надією та страхом, не можуть повноцінно прожити горе через відсутність підтвердження смерті близької людини та часто відкладають важливі життєві рішення. Постійне очікування може призводити до тривожності, депресивних станів, емоційного виснаження та порушень сну. Особливо вразливими є діти, які часто не розуміють, чому тато чи мама не повертаються додому.
У таборі одночасно працюють із дорослими та дітьми. Психологи, психотерапевти, ментори та інші фахівці проводять групові й індивідуальні заняття, а програма також включає творчі, спортивні, арт- та рекреаційні активності. Для дітей організовують окрему програму відповідно до їхнього віку.
В інтерв’ю ДніпроTV керівниця благодійного фонду TAPS Юлія Дмитрова розповідає, як табір допомагає створити безпечний простір, де люди можуть відкрито говорити про свої переживання, та чому особливе значення має спілкування між родинами зі схожим досвідом. У такому середовищі учасники перестають відчувати себе самотніми у своїй проблемі.
Одне з головних завдань табору — навчити людей жити далі, не втрачаючи надії. Психологи допомагають учасникам знаходити способи справлятися зі стресом і тривогою та дають інструменти психологічної самодопомоги. Після завершення табору підтримка може продовжуватися через інші програми фонду.
TAPS Ukraine також проводить групи підтримки, психологічні консультації, заходи для дітей, меморіальні та освітні проєкти та співпрацює з українськими й міжнародними партнерами у сфері психосоціальної підтримки. Модель роботи фонду створена за прикладом американської організації TAPS, яка вже понад 30 років підтримує родини загиблих військовослужбовців.
Психосоціальна підтримка не вирішує юридичних чи пошукових питань, однак допомагає людям зберігати психологічну стійкість під час тривалого очікування. Такі табори — це не відпочинок у звичному розумінні, а комплексна програма відновлення, підтримки та формування спільноти людей, які розуміють одне одного.
Дивіться повне інтерв’ю про життя в умовах тривалої невизначеності, підтримку родин безвісти зниклих військових та програми, які допомагають їм зберігати психологічну стійкість, на ДніпроTV.
