Гасив пожежі у розстріляних рашистами квартирах і рятував стареньких. Житель Маріуполя Олександр Ляхов залишив рідне місто, але не покинув земляків. До сьогодні збирає та передає гуманітарку, і розповідає усім про смерть, яку несе «руський мир»! Дніпро TV презентує цикл сюжетів про українців, які через російську агресію втратили житло і роботу, але знайшли себе у чужому місті. Історія шоста: «Месник з Маріуполя».
Олександр збирає чергові пакунки з їжею та ліками. Це допомога маріупольчанам, які залишились у зруйнованому рашистами місті. Навесні чоловік вибрався до Дніпра. І звідси допомагає сотням маріупольчан, які потребують допомоги.
Олександр Ляхов, переселенець з Маріуполя: «Відправляли таблетки, ліки від цукрового діабету, хвороби Паркінсона і онкобольним ліки ми передавали».
А земляки, які нині живуть за кордоном, просять вислати прапори України.
Олександр Ляхов, переселенець з Маріуполя: «Дуже багато сувенірів я відправляю нашим людям — прапори Маріуполя, України, магнітики робимо, кружки робимо. Дуже багато книжок для дітей. Навіть в аптеці меня знають. Я прихожу, там книжки спеціальні з наліпками є. Я беру пачку і малим. Зошити купував тут, у центрі. Українські обкладинки, класні такі картинки».
Коли росіяни методично знищували Маріуполь і жителів міста, Олександр намагався врятувати самотніх стареньких. Під обстрілами їздив різними районами міста, ділився з людьми їжею та ліками. Бачив багато жахливих смертей:
«Згоріла, повністю. Летів літак, десь у центрі міста бомбу зафігачив. Невідомо, чи були люди, чи ні».
Чоловік не приховував проукраїнських поглядів вже в окупованому місті. Утім, все ж таки виїхав. Бо за це рашисти могли вбити. Квартиру Олександра розграбували сусіди. А гараж колишні друзі розмалювали матюччям. Фото на згадку залишив собі.
«Друзі мої, з мого кооперативу. Думаю, що ті, хто не любив Україну, а чекали когось — росію, я не знаю».
Олександр Ляхов переконаний, рано чи пізно повернеться додому. Мріє заїхати в місто на українському танку.
Олександр Ляхов, переселенець з Маріуполя: «Я насамперед відвідаю тих, які погано поводилися — це я ще м’яко кажу. Які мародерили, здавали наших хлопців, українців, і таке інше. Які кричали: «росія назавжди». Я насамперед поїду до них у гості».
Відважний чоловік волонтером себе не вважає. Продовжує збирати допомогу для земляків.
І на увесь світ розповідає про те, що бачив на власні очі. Інформації і відео в нього достатньо.
