Право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок в учасників антитерористичної операції таке саме, як і в інших громадян, але учасники АТО/ООС мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Слід зазначити, що згідно з Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, право на першочергове відведення земельних ділянок мають також члени сімей загиблих військовослужбовців, інваліди війни та учасники бойових дій.
Скільки учасників АТО отримали земельні ділянки?
Поліна Антонова, заступник начальника відділу підготовки рішень у сфері земельних відносин управління земельних відносин департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради
“У Дніпрі така програма існує з 2016 року і станом на кінець січня маємо таку статистику: 1700 громадян-учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО отримали у власність земельні ділянки, із них:
- 912 осіб які отримали земельні ділянки у власність на підставі документації, розробленої за кошти міського бюджету (тендер);
- 788 осіб – на підставі документації, розробленої за власні кошти учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО.”
Скільки учасників АТО наразі перебувають на черзі?
“В Дніпровській міській раді створений реєстр бажаючих, які звернулися з відповідним клопотанням. Всього в черзі перебувало 4 531 учасник АТО. Станом на кінець 2021 року черга скоротилася до 3 093 учасників АТО.”
Яка процедура отримання земельної ділянки, площа ділянки та необхідні документи?
Ольга Москаленко, заступник начальника юридичного відділу департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради
“Згідно Земельному кодексу України кожний громадянин України має право на безоплатну передачу земельної ділянки із земель комунальної власності територіальної громади міста в розмірі не більше 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Якщо ви хочете отримати у власність земельну ділянку, потрібно звернутися з клопотанням до органу, який розпоряджається цією землею. Якщо питання стосується земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах, то звертатися потрібно до відповідної сільської, селищної або міської ради, в нашому випадку для Дніпровської міськради.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки, місце розташування та її цільове призначення. До клопотання додаються:
- копія паспорта громадянина,
- копія ідентифікаційного номера громадянина,
- графічні матеріали, що забезпечують чітке відображення всіх елементів та написів, що містять графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж,
- письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки)
- копія довідки про безпосередню участь в бойових діях на Сході України, забезпеченні їх проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України,
- копія посвідчення учасника бойових дій,
- довіреність або її копія, на підставі якої інтереси заявника представляє його уповноважена особа.”
Відповідна рада чи держорган мають розглянути клопотання протягом місяця і дати згоду на розробку проекту землеустрою або вмотивовану відмову. Хоча на практиці підставою для відмови у видачі такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам містобудівної та іншої документації, а саме генеральних планів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій.
Якщо рада все-таки дає дозвіл на розробку проекту землеустрою, то потрібно звернутися до землевпорядної організації, в якій працюють сертифіковані інженери-землевпорядники. Ця організація має виготовити проект землеустрою. Землевпорядники є в кожному населеному пункті, тому це не буде проблемою. Проте, іноді учасники АТО/ООС хибно вважають, що коли земельні ділянки надаються безкоштовно, то і проект землеустрою повинен також бути безкоштовним. Тому слід наголосити, що землевпорядна документація виготовляється спеціальними фірмами на платній основі, а не за рахунок держави.
Після цього проект землеустрою треба погодити з територіальним управлінням Держгеокадастру, а для земельних ділянок під будівництво в межах населеного пункту – з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради. Відповідні держоргани мають погодити проект землеустрою протягом 10 днів. Для відмови в погодженні також існує вичерпний перелік підстав.
Коли проект землеустрою погоджено, ви маєте звернутися до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки в кадастрі. Така реєстрація здійснюється протягом 14 днів.
Потім знову потрібно звернутися до місцевої ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність. Орган має затвердити проект також протягом 14 днів.
Останнім пунктом буде реєстрація права власності на земельну ділянку у державного реєстратора або нотаріуса.
Які можливі труднощі виникають на практиці під час отримання земельної ділянки?
Насправді, основні проблеми починаються ще на етапі вибору земельної ділянки, адже вільні на кадастровій карті земельні ділянки можуть не відповідати плану населеного пункту. Також часто буває, що після подання вашого звернення виявляється, що з приводу цієї ділянки до вас вже звернулася інша особа.
Щодо наявності вільних земельних ділянок можна писати запити, проте їх часто залишають без відповіді або ж дають відписки про те, що такої інформації немає. Тому краще шукати самостійно за допомогою публічної кадастрової карти і вже потім додавати графічні матеріали до клопотання.
Як бачимо, закон дійсно дає можливість отримати безкоштовно у власність земельну ділянку. Процедура досить зрозуміла і прозора, але не досить швидка. Найскладніше отримати земельні ділянки біля великих міст, проте, якщо запастись терпінням це також реально.