Після теракту в Києві тема цивільної зброї знову опинилася в центрі суспільної дискусії. Чи здатна вона стати інструментом самозахисту — чи навпаки створює додаткові ризики для людей? У Дніпрі містяни діляться різними думками: від підтримки права на зброю до відвертого страху її поширення. Експерти наголошують — в Україні доступ до зброї вже регулюється законом, але має чіткі обмеження та вимоги.
«Мені страшно. Я боюся, що зброєю користуватимуться люди, яким вона насправді не потрібна. Не для самозахисту, а навпаки — для нападу», — дніпрянка Лілія.
Теракт у столиці знову порушив питання, яке роками залишається дискусійним: чи має бути більше зброї у цивільних. Одні вважають це шансом на самозахист, інші — потенційною загрозою.
«Коли в кожного в кишені пістолет, невідомо, яка саме зброя і коли “вистрелить”», — дніпрянин Євген.
«З одного боку — це захист, а з іншого — коли закінчиться війна, залишиться багато зброї, яка буде зайвою. І це небезпечно для людей», — дніпрянка Лілія.
«Підтримую. У мене була зброя і були всі документи на неї. Я жодного разу нею не скористалася, але почувалася впевненіше», — дніпрянка Вікторія.
«Здавалося б, полковник — кому, як не йому, довіряти зброю? Але, як бачимо, сталося інакше. Тож тут мають працювати СБУ і всі правоохоронні органи», — дніпрянин Сергій.
Обговорення точиться довкола розширення можливості використання саме короткоствольної зброї. Наразі цивільним доступна гладкоствольна та нарізна мисливська зброя.
«Громадяни України, які досягли 18 років, можуть отримати право на гладкоствольну мисливську зброю. З 25 років — і на нарізну. Але є обмеження: якщо людина має психічні захворювання, непогашену судимість або численні адміністративні правопорушення, їй відмовлять», — адвокат Віталій Савко.
Натомість право на травматичну зброю можуть отримати правоохоронці, судді, журналісти, а також окремі громадяни — у разі загрози їхній безпеці. Перед отриманням дозволу перевіряють і умови зберігання: зброя має зберігатися у сейфі без доступу сторонніх осіб. Дозвіл необхідно поновлювати кожні три роки.
«Сам факт носіння і використання зброї без відповідного дозволу цивільними карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років. Чим більше зброї в суспільстві — тим більше ризиків її застосування, зокрема випадкового. Тому, на мою думку, кількість зброї навпаки варто скорочувати», — адвокат Віталій Савко.
У країнах Балтії та низці європейських держав зброя для цивільного населення легалізована. Водночас у США фіксують велику кількість випадків, коли злочини зупиняли озброєні громадяни. Подібну позицію підтримує і військовий Андрій Іллєнко.
«Наприклад, Краматорськ, Слов’янськ — міста, де, попри близькість до фронту, зберігаються ознаки цивільного життя. Там роками живе багато військових зі зброєю — і не лише з пістолетами. Але ми не чуємо про масові перестрілки. Я думаю, якби подібне сталося, як у Києві, скажімо, в Слов’янську — людину значно швидше зупинили б. І, ймовірно, не поліція, а озброєні люди», — капітан батальйону «Свобода» бригади НГУ «Рубіж» Андрій Іллєнко.
Як бачимо, думки українців щодо доступу до зброї різняться — від підтримки до категоричного заперечення. Втім більшість сходиться в одному: якщо і дозволяти зброю цивільним, то лише за умов жорсткого контролю, ретельних перевірок і чітких правил.
Читайте також: Теракт у Києві: кількість загиблих зросла до семи! Хронологія та критика поліції
