Слово може змінити більше, ніж здається. Коли ми говоримо коректно, ми формуємо культуру поваги, що здатна змінювати життя людей на краще.
Говорячи про людину з інвалідністю, ветерана чи ветеранку, людину старшого віку чи будь-яку іншу людину, важливо не створювати бар’єрів мовою.
Саме для цього потрібна спільна і зрозуміла термінологія.
Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності».
Затвердження цього документа є важливим кроком для України як для життєвого простору, у центрі якого стоїть людина.
Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» унормовує та систематизує терміни й визначення у сфері безбар’єрності. Він допомагає використовувати їх однаково в офіційних документах, нормативно-правових актах, освіті, науці, професійній та публічній комунікації.
Спільна мова дає можливість державним органам, громадам, фахівцям і громадським організаціям однаково розуміти принципи безбар’єрності, говорити про них без стереотипів і точніше формулювати рішення. Рішення, які зрештою стають частиною життя кожної людини.
Над документом працювали члени та членкині Національної комісії зі стандартів державної мови, експерти та експертки, представники міністерств, наукових і освітніх установ та громадських організацій, а також міжнародні партнери.
За кожним визначенням — багато спільної роботи, дискусій і пошуку точних слів. Наше завдання працювати над тим, щоб за кожним словом була дія, в центрі якої людина.
Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» за посиланням: https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/2026/rishennja-komisiji/01-10/279-projekt-risennia-zatverdzennia-standart-bezbarjernosti-28092026-2.pdf
