Дніпровські школи зачинили свої двері на початку бойових дій, а зараз стають волонтерськими хабами. У багатьох школах міста приймають гуманітарку від місцевих, допомагають переселенцям або плетуть маскувальні сітки.
Отак, з піснею, у цій школі шиють маскувальні сітки. Почали у перший день війни, а вже зараз тут зібрався великий колектив волонтерів. Працюють не тільки дніпряни, а й переселенці. Щодня вони приходять до школи, намагаючись наблизити перемогу.
Любов Луньова, волонтерка: “Вот для этого я сюда и хожу, чтоб побыстрее закончилась война, чтоб мы этих орков убрали поскорее с нашей земли, чтоб сюда не приходили, и вообще, никто на нас не посягал. Как говорят, с мечом придешь, и от меча погибнешь. Вот так и у нас”.
За майже два місяці тут виробили десятки сіток, а тепер опанували виробництво кікімор, які зараз просто необхідні на передовій.
Ольга Іванова, волонтерка: “Прийшли всі, з тими самими мислями всі прийшли. Всі хотіли допомогти, всі навчилися, навчилися плести, навчилися ці основи робить. Ріжуть ті, кому важко стоячи робити. Різного віку люди прийшли. Плетемо сітки, робимо основу для сіток, робимо кікімори – костюми для військових”.
Вже зараз вироблені у школі кікімори та сітки бережуть життя наших військових.
