Невдовзі в Україні мали б відбутися парламентські вибори, а в 2024 році — президентські. Національне законодавство фактично забороняє проводити волевиявлення під час воєнного стану. Однак, наближення умовного завершення каденції парламенту викликає дискусії щодо подальшої легітимності влади та можливості переобрання. Теж саме стосується і президента.
Президентські вибори в Україні мали б відбутися навесні 2024 року. І, за словами спікера українського парламенту Руслана Стефанчука, основний закон країни не забороняє цього.
Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України: «Такої заборони в Конституції немає. Така заборона міститься в Законі України «Про правовий режим воєнного стану». І тому конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає. Але є друга важлива річ… треба обрати баланс».
При цьому низка світових політиків та діячів закликають Україну не нехтувати волевиявленням навіть під час активних бойових дій. Серед них і американський сенатор Ліндсі Грем.
Ліндсі Грем, сенатор від Республіканської партії США: «Я не можу вигадати кращого символу для України, ніж проведення вільних і чесних виборів під час війни. Вибори розглядатимуться не лише як акт непокори російському вторгненню, але й як підтримка демократії та свободи».
До виборів Україну закликав і президент парламентської асамблеї Ради Європи.
Тіні Кокс, президент ПАРЄ: «Не буде жодних претензій до України, якщо вибори будуть неідеальними. Але якщо ви не проведете вибори, то у всіх будуть до вас запитання. Демократія — це, звичайно, не тільки вибори. Але без виборів демократія неможлива».
А що про це думають українці?
—Поки все як було, так хай і йде.
—Ну толку з цих виборів. Все одно виберуть того, кого треба. А так, хай буде Зеленський.
—Наразі я би вибори не проводив, адже не бачу в цьому ніякого сенсу. Це й загроза під час обстрілів, і зміна політичної влади. Зараз треба, щоб ситуація в країні і політична, і економічна були стабільні.
—Вибори завжди потрібні, їх не можна відкладати, я так думаю.
—Які можуть бути вибори. Війна йде в країні.
—Ну, є правила. Під час війни ніхто ніколи вибори не проводив. Бо зараз не до цього. Зараз ситуація, яку треба вирішити, а потім вже вибори, коли буде мирний час.
—Чому б і ні. Чому вибори не повинні відбутися? Найголовніше, щоб була безпека, а ми будемо голосувати ходити.
—Це буде складно здійснити в умовах війни.
Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, українське суспільство консолідувалося заради перемоги. Проте, люди не готові сприймати зловживання чи некомпетентність окремих політиків чи урядовців. 73% підтримують оновлення центральної влади, зокрема, 69% респондентів хотіли би змінити парламент після перемоги, 47% респондентів — уряд. Президента хочуть змінити 23% респондентів.
Основною проблемою проведення виборів під час активної фази війни експерти називають безпеку. До того ж інфраструктура в багатьох українських регіонах, яку використовували у виборчих процесах, знищена. В нових умовах неможливо забезпечити повноцінну участь виборців за кордоном. Не кажучи вже про відсутність політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час нестандартного правового режиму, введеного в країні.
Дмитро Разумков, народний депутат України: «Це неможливо. Неможливо по багатьом причинам. Сьогодні це не дозволяє законодавство, тому що в нас іде війна. Війна формально закріплена на рівні воєнного стану. І чому сьогодні неможна ще провести вибори? Це не друге навіть, а ще один аргумент — у них не зможуть прийняти участь військові. Це ті люди, які наразі захищають державу».
Ще одна проблема – забезпечення прозорої роботи спостерігачів.
Андрій Єрьоменко, соціолог: «Тут виникає купа нюансів. Як наприклад: що робити під час повітряної тривоги з урною. Спостерігач має ж дивитись, щоб з урною нічого не сталося. А якщо починається тривога, всіх зганяють в бомбосховище, виганяють з приміщення дільниці. А далі питання: а точно всіх? А туди точно ніхто не може зайти і щось зробити?»
В проєкті бюджету на 2024 рік, який ухвалив уряд, на центральну виборчу комісію закладено порівняно небагато коштів. Значно менше чотирьох мільярдів гривень, які ЦВК отримала у 2019-му, в рік минулих президентських виборів. Відтак, судячи з усього, аби проголосувати, спочатку треба виграти війну.
Читайте також: 16-та зустріч у форматі «Рамштайн»: чого очікувати Україні
