Вибуховою хвилею вибило всі 49 вікон з унікальними вітражами, посікло фасад та пошкодило орган, створений спеціально для цієї зали. Будівля, яка за понад століття пережила війни, зміни влади та численні перебудови, нині знову потребує відновлення. Через свій юридичний статус пам’ятка опинилася у складній ситуації, адже фінансування реставраційних робіт має низку обмежень. Попри це, у закладі сподіваються відновити орган та повернути музику до історичних стін уже найближчими місяцями.
Цінні вітражі замінили дошки, літери на фасаді розгойдує вітер, а на куполі ледь тримається оздоба. Будинок органної та камерної музики пережив революції, Другу світову війну та десятиліття змін. Однак ледь встояв після чергового російського удару.
«Руйнування зі сторони вітражного полотна. Саме туди був приліт. Пошкоджені стіни, вибиті вікна, пошкоджено наш головний музичний інструмент — орган. Це перше, що я побачив. Для мене це був жах, як для керівника», — розповідає директор Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики Антон Чернета.
«Винесло бокові панелі. Одна панель взагалі стоїть окремо. Пошкоджена рама трактури, всередині також пошкоджена трактура. Труби трохи погнуті. Це все наслідки вибухової хвилі, яка пройшла через орган, а потім повернулася назад і буквально видерла окремі елементи», — додає Антон Чернета.
Зрешечені стіни, вибиті всі 49 вікон з унікальними вітражами та пошкоджений орган, який уже 40 років є культурною перлиною Дніпра. Не менш цінною є й сама споруда, адже вона має статус пам’ятки архітектури національного значення.
«Вона має значення для всієї української держави та є культурною цінністю не лише як пам’ятка архітектури, але й як культурний заклад. Це органна зала, яка обслуговує чотири області України. Найближчі аналогічні зали розташовані лише в Харкові, Києві та Одесі», — зазначає начальниця управління з питань охорони культурної спадщини ДМР Надія Лиштва.
Збудована на початку 20 століття як Брянська, або Миколаївська, церква, споруда в різні роки слугувала будинком піонерів, спортивною школою та навіть вугільним складом. У 1985 році будівлю реконструювали та створили тут органну залу.
Тоді ж вперше зазвучав дніпровський орган — 12-тонний велетень, створений спеціально для цієї зали німецьким підприємством.
«Усе це на фабриці Франкфурті-на-Одері було спроєктовано, збудовано та повністю змонтовано. Після випробувань орган знову розібрали, доправили до нашого міста та встановили тут. Його унікальність полягає в 2074 трубах. Наші слухачі та глядачі навіть не знають, де всі вони розташовані. Від маленьких пʼятисантиметрових до великих пʼятиметрових труб, які є на фасаді – це басові регістри», — пояснює директор Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики.
Реконструкцію будівлі під органну залу здійснили коштом міста. Для неї виготовляли унікальні люстри, двері та меблі, аналогів яким немає. Нині ж пам’ятка належить Українській православній церкві, яка дуже не хоче, аби органна зала продовжувала своє існування.
«Коштом містян нашого міста було відреставровано будівлю під органну залу, а потім церква просто забрала цю будівлю, і з 2009 року жодної копійки не було вкладено нею для її обслуговування», — говорить Надія Лиштва.
Та як унікальна споруда потрапила у власність УПЦ? Рішення у 2009 році ухвалила обласна рада, пояснює Надія Лиштва.
«У 2009 році за зверненням релігійної громади будівлю було передано з власності Дніпропетровської обласної ради у власність УПЦ. Там вона перебуває й нині. А органна зала, під яку саме і реставрували цю будівлю коштом містян, працює там на підставі мирової угоди», — зазначає начальниця управління з питань охорони культурної спадщини ДМР.
Саме цей статус сьогодні створює одну з головних проблем після російського удару. Пам’ятка потребує масштабної реставрації, однак фінансувати роботи має власник будівлі.
«Бюджетним коштом це зробити нереально — ні з обласного бюджету, ні з міського. Церковна власність є приватною власністю, тому витрачати кошти бюджетів громад на її ремонт чи реставрацію неможливо. Вони навіть ухиляються від укладання охоронного договору, не виконуючи вимоги законодавства. Через це тривають суди з церквою», — наголошує Надія.
Паралельно з цим в органній залі вікна та двері закрили ОСБ-плитами, а також почали ремонт пошкодженого органа. Роботи виконують коштом благодійників та небайдужих містян. До того ж, своєю виручкою із виступу у Дніпрі пожертвував хор «Гомін».
«Збір продовжується. Небайдужі громадяни збирають гроші. І головне – на наш рахунок надходять кошти. Сьогодні ще рано говорити, вистачить їх чи ні, адже остаточної експертної оцінки збитків поки немає. Ми матимемо її за кілька днів. Не залишимося з цією бідою сам на сам, це я точно знаю. Орган буде відновлено», — переконаний директор Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики.
А поки концерти, що лишаються до кінця сезону, проводять в інших міських закладах. Зокрема, декілька з них вже відбулися в Академії музики. Попри пошкодження, колектив сподівається: вже восени, після відновлення інструмента, 40-й концертний сезон знову відкриють у рідних стінах.
Читайте також: У Дніпрі відзначили волонтерів, переможців і призерів гри «Джура» та талановитих студентів