14 січня цього року життя родини Журавських, які мешкали на Набережній Перемоги 118, змінилося докорінно. Історія про передчуття та про чудодійне спасіння — далі.
Роман — переселенець з Торецька, до 14 січня цього року жив з родиною на Набережній Перемоги,118 у Дніпрі. На момент вибуху в квартирі знаходилась тільки мама Романа. Чоловік з сім’єю був у церкві.
Роман Журавський, постраждалий від російського теракту в Дніпрі: «Я чую, як впала трубка і секунд через 7 я чую, як доноситься звук вибуху».
Роман каже, мати відчувала свою смерть і зателефонувала сину попрощатися та попередити про небезпеку.
Роман Журавський: «Каже, дзвонила старшому сину, хотіла попрощатися, але він не взяв слухавку. Але я перебиваю її, кажу їй: «Мамуль, давай ти мені розповіси про цей вечір». Але вона каже, що Господь сказав, що забере її сьогодні, але якщо це не станеться сьогодні, то краще з’їхати з цієї квартири, знайти інше житло».
Загибла все своє життя працювала з дітьми. Залишила сину тільки добрі спогади.
Роман Журавський: «Вона дуже вродлива була, елегантна жінка, модниця. Вона сама собі шила вбрання, навіть за радянських часів. Її поважали, любили на роботі. І зараз мені дзвонять, пишуть добрі відгуки про неї».
Біль втрати родині допомагає пережити підтримка інших.
«Є надія, вона не втрачена. Коли мені дзвонили та говорили, я не знаю, що мені сказати, і просто говорили: «Тримайтеся».
Попри все, що пережила сім’я Романа, вони з надією дивляться в майбутнє. Чекають на поповнення і сподіваються, що найстрашніше для них позаду.
