Євгену Кулебакіну 23 жовтня мало виповнитися 32 роки. Однак він навічно залишиться 31-річним…
Хлопець рано залишився сиротою, виховувався в родині дядька, та попри всі життєві негаразди знайшов свою стежку у житті. У 2010 році закінчив Дніпровський професійний залізничний ліцей.
Працював складачем поїздів, помічником машиніста тепловоза на промисловому підприємстві міста Дніпра. А з червня 2014 року влаштувався в локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол регіональної філії «Придніпровська залізниця». Спочатку освоїв специфіку роботи слюсаря з ремонту рухомого складу пункту технічного огляду електровозів, а за декілька місяців перейшов на виробничу дільницю автогальмівного обладнання.
У 2015-2017 роках Євген проходив строкову службу. У 2018-му уклав чотирирічний контракт на службу в ЗСУ. Він мав закінчитися в березні 2022 року. Та напад рашистів усе змінив. Військовий підрозділ, де служив Євген, з перших днів війни став на захист країни.
У телефонних розмовах з колегами з депо Євген завжди був оптимістично налаштований: «Україна здолає ворога!». На своєму боєвому посту він робив для цього все можливе. 24 вересня поблизу населеного пункту Преображенка Запорізької області Євген Кулебакін загинув, вірний військовій присязі.
Вічна пам’ять герою!
