«Паляниця» – нова торговельна марка від вірмен Дніпропетровщини. Одне з підприємств повністю переформатувало своє виробництво під потреби переселенців та ЗСУ. Щодня виробляють близько 5 тисяч банок з тушкованим м’ясом.
Через війну всім цим людям довелося залишити свої рідні міста та домівки. Залеліївський старостинський округ Дніпропетровської області прийняв до себе 23 родини – це понад 70 осіб з гарячих точок. Одна з них – Ніна, сама вона з Харкова. Коли все розпочалося, із родиною мешкала 2 тижні у підвалі, але після того, як у будинок її мами влучив ворожий снаряд, вони вирішили виїхати з міста до області. Але і там до їх подвір’я “прилетіло”. Після цього вони виїхали до Дніпропетровської області. Житло виділили у громаді, платити треба тільки за комуналку.
Ніна Воробьева, переселенка: «Племянник у меня в Царичанке. А нам, спасибо опять же добрым людям, родители поумерали и нам выделили дом. Но да, уже побольше – для нас, для такого количества людей. Каждой семье по комнате, зверушкам раздолье – гуляют, привыкают».
Людмилі також довелося тікати від ворожих ракет з рідного міста Лозове з незнайомими їй людьми та своєю улюбленицею Белою. Свої рідних вона не бачила вже понад 2 місяці. Старший син в ТРО, молодший з батьком працюють залізничниками. Розповідає, люди в громаді зустріли її та інших переселенців привітно.
Людмила, переселенка: «Нас прийняли дуже тепло. Наша землячка нещодавно оселилася в цьому селі, Лозовій. Дуже гарно нас тут прийняли, гарно, природа. Ми дуже вдячні за те, що нас, переселенців, біженців зі сходу, прийняли. Хай вас Бог оберігає, благословляє і дуже вам вдячні».
З гуманітарною допомогою для переселенців допомагає вірменська громада Дніпра та вірменське підприємство. Громада округу також своїми зусиллями допомагає усім, хто цього потребує.
Бухгалтер підприємства: «Ми стараємся допомогти всім необхідним. Вони можуть звертатися до нас в любий час – чи це буде ранок, чи це обід, чи це вечір. Продуктами харчування, одягом, побутовими предметами – всім, чим можемо. Потрібно відремонтувати машину – у нас люди є, які готові це зробити».
«Кожна корова вже вивчилася. Вона стає на своє місце, оператор підключає апарат і начинається процес доїння».
В тому ж районі знаходиться підприємство – молочнотоварний комплекс. До війни тут вирощували корів, здебільшого – для молока. Частину – близько 40 корів в місяць – передавали на м’ясо. Зараз у комплексі 1500 корів.
Еліна Сорсорян, волонтерка, координатор штабу вірменської громади міста: «Це вірменське підприємство, яке переформатувало своє виробництво для потреб ЗСУ. Зараз тут виробляється тушковане м’ясо. Можливо, дехто з переселенців вже отримав і знає, як вона виглядає, тому що ми її роздаємо у нашому вірменському волонтерському центрі «Вардуі».
Доглядають та годують тварин щодня. За добу вони з’їдають майже 38 тонн корму. Після початку повномасштабного вторгнення рф, фермерське господарство почало допомагати гуманітаркою переселенцям та нашим захисникам. Зараз спільно вони запровадили власну марку тушкованого м’яса «Паляниця». ЇЇ немає на полицях магазинів, а тільки у гуманітарних посилках. Окрім цього, підприємство також готове прийняти до себе на роботу вимушених переселенців.
Роман Тітков, керуючий молочно-товарним комплексом: «Переселенці, які до нас звертаються, ми їх беремо на роботу, якщо люди зі спеціальністю. Тому що людину, яка ніколи не працювала на тому ж бабкейте, ми не можемо нікуди посадить. А люди ж, які приходили, починали різноробочими, а потім стають тією ж самою дояркою чи тим трактористом, за такою ж великою технікою».
Відкрита та потрібна вакансія в комплексі зараз – ветеринар.
Консервують м’ясо на окремому підприємстві у Дніпрі. До цього тут робили соуси, компоти, лимонади та кетчуп. Зараз підприємство переформовувало своє виробництво на потреби України.
Давід Ван, керівник напряму виробництва компанії: «С конца февраля наше производство переориентировало наши производственные мощности для выпуска мясных консервов. Понимали, что это актуально будет и необходимо для наших войск, и в качестве гуманитарной помощи для переселенцев, и для людей, нуждающихся в продуктах».
Тушковане м’ясо на цьому підприємстві не підлягає жодним хімічним обробкам. Процес консервації відбувається у звичних для нас усіх умовах, як коли бабуся робить консервацію, лише в більшій кількості.
Давід Ван, керівник напряму виробництва компанії: «Благодаря автоклавированию, мы не используемникакие консерванты. Продукт абсолютно натуральный и не содержит никаких консервантов для длительного хранени, вот именно благодаря прицепу автоклавирования».
Після консервації на кожну банку в окремому цеху клеять наліпку з логотипом. А вже потім через вірменський волонтерський центр передається всім, хто цього потребує.
