Антон Чорний, військовослужбовець ЗСУ, поділився своїм досвідом служби з 2014 року, розповівши про труднощі, бойові випробування та проблеми, з якими стикаються ветерани через бюрократію та несправедливі системи виплат.
«У 2014 році у нас навіть не було однакової форми. Ми ходили в радянському одязі, берцях, дубках», — згадує Антон. Він був мобілізований і не знав, яку зарплату отримає: вона становила всього 2 341 грн. Багато військових були в такій же ситуації. Незважаючи на складнощі, вони розуміли: служба — це обов’язок перед державою. «Правильно вихований патріот не має страждати через байдужість інших», — підкреслює він.
Щодня солдати перебували під постійною загрозою: снайперські обстріли, диверсійні групи, бліндажі замість нормального житла. «Стрес і небезпека були щодня. Ти завжди був на межі», — розповідає Антон.
Чорний наголошує: «Коли новим контрактникам пропонують великі бонуси, а старі залишаються без них — це демотивація». Він пригадує випадки, коли хлопці, які служили з 2014 року, вже не у строю, а деякі залишаються через фізичні травми або інвалідність. «Є ще такі “динозаври”, як я», — каже він, підкреслюючи, що ветерани відчувають несправедливість щодо матеріального забезпечення.
Антон описує проблеми з документами та службовими записами (СЗЧ). «Мене зупиняли на блокпостах, забирали телефон, військовий квиток, машину. Це створює клубок проблем, який не дає працювати ефективно», — каже він. Через помилки бюрократії солдати не можуть навіть поїхати на реабілітацію за кордон, а кошти, пов’язані з пенсією та інвалідністю, блокуються безпідставно.
«Дрони — не панацея. Вони дають кількість, але забирають якість», — каже військовослужбовець. За його словами, нормально підготовлений штурмовик вміє діяти під FPV та MAV, робити операції без втрат і ефективно використовувати наявні ресурси. Прориви, які здійснювали його підрозділи, дозволяли досягати стратегічних цілей, наприклад, у напрямку Курахова.
Для ветеранів гроші від пенсії чи компенсації — не просто заробіток. «Це пам’ять про пережите, про адські умови та страхи, з яких я вижив. Коли ці кошти блокують, це ще одна травма», — пояснює Антон.
Він наголошує, що багато військових залишаються незахищеними через бюрократію, але продовжують триматися і служити, незважаючи на всі труднощі.
Читайте також: Дніпропетровщина зустрічає своїх героїв: ще 20 захисників повернулися з російського полону
