Миколі 53 роки, він із Дніпра. До повномасштабного вторгнення рф більше ніж 20 років працював у банківській сфері — пройшов шлях від простого економіста до головного спеціаліста з фінансування міжнародної діяльності. Після 24 лютого 2022 року зрозумів, що його обов’язок — бути у війську.
«Тиждень зважував рішення йти до ЗСУ, розумів, що це серйозний вихід із зони комфорту. Але відчував, що маю йти. 7 березня вже був у ТЦК — зробив дружині такий «подарунок» до 8 Березня. Вона сказала: «Це твій вибір» — і підтримала мене», — згадує захисник.
Офіційно Микола був зв’язківцем, але фактично служив у піхоті. Згодом за власним бажанням пройшов навчання на сапера, адже розумів, що на війні зайвих спеціальностей не буває. Служив на Херсонському, Донецькому, Сумському та Харківському напрямках. Перше серйозне поранення дістав 13 грудня 2025 року під час ротації. Підрозділ перевіряв логістичні шляхи, коли їх атакував FPV-дрон. Боєприпас влучив у велике дерево поруч — воно впало просто на Миколу. У результаті — сильний забій голови та шиї, перелом гомілки, пошкодження руки. Два дні перебував без свідомості.
«Отямився я вже на стабпункті. Спочатку були проблеми із зором, координацією, пам’яттю. Ногу перебило дуже серйозно — я взагалі не міг на неї наступати. Місяць був у відпустці, фактично в ліжковому режимі, чекав, поки зростеться кістка», — ділиться боєць.
Зараз Микола відновлюється в реабілітаційному центрі Дніпра. Каже, відчуває прогрес — відновилася координація, покращилася пам’ять, уже може долати невеликі відстані без милиць.
«Моя мета — відновитися настільки, щоб нормально ходити. Розумію, що бігати, можливо, вже не зможу, але остаточне рішення буде за ВЛК. Я планую повернутися до служби. Банк мене чекає, посада зберігається, але зараз мій пріоритет — одужання і повернення до побратимів», — підсумував Микола.
«Микола надійшов із наслідками закритої черепно-мозкової травми: він мав порушення пам’яті, уваги та зорово-просторової орієнтації, через що міг заблукати навіть у палаті. Ми застосували комплексний підхід — роботизовану терапію Tyromotion і Nirvana для відновлення когнітивних функцій, а також ігрові методики для повернення мовлення. Важливою частиною стала робота з психологом над орієнтацією в просторі та впровадження «карти дня» для самостійного планування графіка. Зараз Микола вже ходить без милиць, вільно пересувається лікарнею та показує значний прогрес у спілкуванні — він вмотивований, адже бачить реальні результати своєї праці», — прокоментувала старша ерготерапевтка Анна.
Читайте також: Узвар з млинцями: як у Дніпрі Масницю святкували
