На початку березня 2026 року у Дніпропетровській області було знайдено тіло військовослужбовця Олександра Куємжи. Його родина підозрює, що смерть пов’язана із жорстоким поводженням у військовій частині, де він служив. Про це свідчать численні тяжкі травми голови. Що насправді сталося з Олександром і чому версії про його смерть розходяться — деталі далі.
На початку березня 2026 року на території військової частини Дніпропетровської області знайшли тіло військовослужбовця Олександра Куємжи.
«Саша помер 2 березня на території військової частини А2256, це не його частина, він служив у А5216.
В нього був перебитий повністю ніс, його ніс був раза в чотири більше, ніж при житті і він був вплюснутий в обличчя. Таке відчуття, що його сапогом вдарили, от прямий удар в обличчя, він був, от, як розплюснутий, вдавлений в обличчя», – розповідає дружина загиблого військовослужбовця Тетяна Куємжи.
Чоловік доєднався до війська на початку великої війни. Під час бойового завдання у 2023 році отримав вогнепальне поранення плеча. Після відновлення Олександра відрядили до іншої військової частини на тилову вакансію. І за його словами: командування там було формальним, а дисципліна – геть відсутня.
«Приблизно за 2-3 тижні до смерті Сашу перевели в іншу чатину, це радіо-телефоністи. Перевели його тому, що він обмежено придатний зараз після поранення під Бахмутом. І останні три тижні, як тільки його туди перевели, він казав про те, що таких нестерпних умов він за всі ці роки війни не бачив. Такого відношення від командування він ніколи не бачив, а командування в нього було дуже різне, скажімо так. Він казав про те, що командування приходили один-два рази на день і рахували їх по головах тільки, навіть не по прізвищах. Тобто, можна було посадити туди будь-яку людину, одягнути форму і просто порахували. Ніяких нарядів, ніяких завдань у них не було», – Тетяна Куємжи.
За словами дружини загиблого військового, перший тривожний дзвінок пролунав напередодні трагедії — чоловік повідомив, що впав і травмувався. Вона стверджує, що після цього командування змусило його залишити частину.
«Черговий раз вони всі разом сиділи і вживали алкоголь. І командування було з ними. Я не знаю, хто це був, це був ротний чи це був сам командір, я про це не знаю. Він не казав, але знаю, що це є. На наступний день зранку, це було ще холодно і було досить слизько, Саша зранку впав. Він впав, вдарився обличчям, він про це казав.
Тобто, в нього синець під оком, біля ока в нього був, і він про це казав. І цей синець, в принципі, я бачила, він не критичний, тобто, там нічого такого нема. Але зі всіх 15 людей, які перебували в цьому будинку, чомусь на «задувку», як вони це називають, – перевірку на алкоголь повезли тільки Сашу, все, більше нікого. Що трапилось далі, ми не знаємо, тому що, ну, звісно, що Саша не все детально розповідав, не в усіх деталях, але командування сказало йому збирати речі і йти. Тобто, вони його вигнали», – Тетяна Куємжи.
Тоді Олександр намагався дістатися Дніпра. Придбав квиток та чекав відправлення. Однак на потяг він так і не сів. А зв’язок з ним обірвався.
«В мене є історія пошуку його і я бачила, що десь приблизно о 13 годині він купив квиток на потяг, в 16:32 він написав «Я не приїду, мене затримали Все», «все» – ми потім зрозуміли, що – це ВСП», – Тетяна Куємжи.
Вже наступного дня Тетяні почали надходити дзвінки з повідомленнями, що Олександр перебуває в лікарні у важкому стані — в комі, хоча на той момент він уже був мертвий.
«3 числа, це на наступний день, мені позвонив чоловік. Він представився, але я не запам’ятала. Потім мені сказали, що це був один зі слідчих. Він почав запитувати, хто я, ким я прихожуся Саші. І сказав, що Саша в комі, в лікарні в Дніпрі. Я почала запитувати, що сталося, ми ж поранені, що взагалі трапилося, чому він в комі, чому він в лікарні. Ми нічого не знаємо, він взагалі цивільний, чи він військовий, хто він такий. Телефон заблокований, ми не можемо подивитися нічого. Але на моє запитання, як ви знайшли мій номер телефону? Знайшли, а я знаю, що мій номер телефону був в нього у військових документах записаний, він зафіксований там був. Тобто вони вкрали військові документи, вони дізналися мій номер телефону. Телефон вони не могли його розблокувати, тому що там графічний ключ стояв. І вони сказали, що він в комі, хоча він вже був мертвий як добу, майже добу», – каже дружина загиблого військовослужбовця.
Доступ до тіла та документів був обмежений, а версії слідчих різнилися. Одні стверджували, що він впав у кому на вокзалі, інші — що на території військової частини, в якій чоловік навіть не служив.
«Вони кажуть, що його дійсно на вокзалі затримали ВСП для перевірки документів, тому що він був у цивільному. Поліція розповідає, що в нього перевіряли документи, запитали, що це за синець, він сказав, що він впав, нічого страшного, все нормально. Потім вони кажуть, що він впав, йому стало погано, вони його відвезли в лікарню, з лікарні його відвезли у військовий шпиталь, там він впав в кому і помер. Але при цьому в нас в офіційних документах стоїть, що його знайшли на території військової частини. Тобто, за годину часу його затримали, повезли, він впав, його повезли в лікарню, потім в іншу – військовий шпиталь, при тому, що в нього не було військових документів, як вони кажуть. І після цього він телепортувався вже мертвий на територію військової частини? Дуже нелогічно все», – Тетяна Куємжи.
Лише 5 березня 2026 року родина отримала доступ до тіла, яке зберігалось у морзі лікарні імені Мечникова. За словами жінки, отримати бодай якість документи від судмедексперта було вкрай важко.
«І коли секровь в морзі просила хоч якийсь документ, що підтверджує, що він помер, бо в нас ніяких документів взагалі не було. Судметексперт сказав фразу: «ви мені вже два дні з ним голову морочите», – дружина загиблого військовослужбовця.
Також слідчі запевнили жінку, що окрім синця під оком у Олександра не виявили жодних травм. Проте, побачивши свого чоловіка, Тетяна була шокована.
«Коли я прийшла на впізнання в морг, я побачила, що так, дійсно, цей синець, про який ми знаємо, він був. Але, крім цього, в нього був перебитий повністю ніс, він був рази в чотири більший, ніж його ніс при житті, і він був вплюснутий в обличчя. Таке відчуття, що його сапогом вдарили, от прямий удар в обличчя, він був, от, як розплюснутий, вдавлений в обличчя. Плюс в нього біля скроні було вдавлено, я не знаю, від якого удару, але було вдавлено, це було і після косметики видно. І на потилиці в нього була вмятіна протугуватої форми, як наче або від дубинки, або від прикладу автомата, наприклад. Тобто, це було дуже чітко видно. Про те, що в нього є якісь травми, слідчі нам не казали», – Тетяна Куємжи.
В офіційних документах зазначено, що причиною смерті став шок, сумісний з тупою травмою тіла та контактом із тупим предметом. Відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство). Питання про те, чи будуть встановлені та притягнуті до відповідальності винні, наразі залишається відкритим.
Наша редакція подала запит до правоохоронців. Наразі очікуємо на відповідь.
Читаємо також: «Гастролі» в один бік: викрито схему незаконного виїзду за кордон під виглядом музикантів
