Понад 30 років тому Володимир Бойко розпочав власну справу з виробництва товарів для домашніх улюбленців. Та повномасштабна війна кардинально змінила життя підприємця – служба в лавах ЗСУ, кілька контузій, пошкоджене ракетним ударом виробництво та необхідність відновлювати бізнес на новому місці. Попри всі випробування, ветеран не лише повернувся до улюбленої справи, а й продовжив її розвивати.
Лежанки, будиночки та сумки для хвостатих. Усе це виробляють на підприємстві ветерана війни Володимира Бойка. Власну справу чоловік започаткував понад 30 років тому. Та шлях до виробництва товарів розпочинався зовсім з іншої сфери.
«Я почав з Польщі возити харчі для людей, цукерки. Ну, так як усі тоді, біля ЦУМу вже був оптовий ринок. Побачив там такий корм, який возив своєму Шерифу з Польщі. Питаю, скільки він коштує. Вони мені назвали ціну, я кажу: “Що, хворий?” — і пішов. Коли мене чоловік доганяє, каже: “Чого так сказали?” Тут у 4-5 разів дорожче, ніж у Польщі. Він каже: “А ви можете привезти?” Я кажу: “Можу”. І от я потихеньку почав возити корми для тварин, потім ошийники, наповнювачі, клітки, миски», — підприємець, ветеран війни Володимир Бойко.
Шукаючи партнерів серед українців, Володимир натрапив на пропозицію давнього знайомого.
«Одного разу Руслан каже: “Слухай, а в мене тут швейне виробництво пустує, візьмеш в оренду?” Я кажу: “Та я ніколи не шив, я взагалі судновий електромеханік”. “Та візьми, я тобі й недорого віддам”. Показав. І так ми зробили перші будиночки, і почалося виробництво. Я орендував обладнання, виготовляв будиночки, возив по своїх клієнтах, яких я вже трохи знав», — каже Володимир.
З часом асортимент підприємства розширювався: до лежанок додалися повідці, нашийники та одяг для чотирилапих.
«Я поїхав за кордон, у Німеччину, де кожні два роки проходить міжнародна виставка зоотоварів у Нюрнберзі. І я побачив одяг та почав його виробляти. Це футболочки, спідниці, комбінезони. Це була дуже кропітка і тяжка робота. Брали стандартних собак, обміряли, робили лекала, люди приїжджали на примірку, ми підганяли, поки не добилися ідеальних розмірів», — підприємець, ветеран війни Володимир Бойко.
До 2022 року його продукція була в зоомагазинах по всій Україні. Та від початку великої війни бізнес відійшов на другий план, адже чоловік став на захист країни. Тоді міцним тилом для нього стала дружина Христина.
«Я ж як пішов, Христина спочатку залишилася вдома, транспорт не ходив. Христина спочатку шила вдома постільну білизну для шпиталю. Потім почалася нестача бронежилетів, сумок скидання, підсумків для гранат і магазинів. Христину почали возити, щоб вона розповідала людям на фабриках, як налагодити процес виготовлення амуніції для хлопців. Потім знайшлися люди, які вже возили Христину на роботу і забирали. Вона там зібрала жінок, і вони все це виробляли», — Володимир Бойко.
Після численних контузій боєць повернувся до цивільного життя та до свого бізнесу. Разом із дружиною вирішили не просто відродити справу, а й переглянути підходи до виробництва та якості продукції.
«Моя задача як технолога — доробити, дорозробити, удосконалити все. Наприклад, ось такі лежачки — це виробництво Вови ще з тих часів, коли вони починали. Це незмінна модель, якою вона була від початку. Але я ж не можу свого не внести. Почала вдосконалювати: вшила кантик, додала рубчик, щоб він мав більш чітку форму. Та ж подушка — два кольори, щоб була можливість змінити основний колір.
— Можна сказати, що ви започаткували таку різноманітність, неоднотипність?
— Так, неоднотипність була і раніше, але я захотіла все це удосконалити і вивести на більш європейський, класний рівень. Бо я розумію, що суспільство розвивається, його потреби ростуть, і вимоги до виробів також зростають», — підприємиця, дружина ветерана війни Христина Бойко.
Наразі родина підприємців працює над залученням грантових коштів для розширення своєї справи, а в майбутньому планує представити свої товари для хвостиків на міжнародному ринку.
Читайте також: Понад 4 мільйони поїздок у транспорті Дніпра оплатили через застосунок «єДніпро»