Дякуємо за прихисток. Переселенці віддячили Дніпру за те, що місто гостинно їх прийняло. Вони цілими сім’ями прийшли до одного з парків висадити дерева. Павловнії нині – лише невеликі саджанці, проте вже через декілька років дерева сягнуть п’ятнадцяти метрів у висоту та почнуть радувати яскравими квітами.
Олена Білова разом з синами приїхали з Харкова два місяці тому. Жінка розповіла, її родина потрапила під обстріл, коли виїжджала з охопленого війною міста.
Олена Білова, переселенка з Харкова: «В сумке у меня была дырка, сумка сейчас другая, но в сумке, в кошельке, просто защитила меня сумка. Муж был ранен, но сейчас, слава богу, мы в мирной жизни. Очень благодарны Днепру, и очень хотели какую-то долю, вклад внести. У нас очень цветущий Харьков, поэтому мы хотели точно так же внести свою лепту в помощь Днепру».
Зараз з сім’єю живуть у Дніпрі. Щоб висловити вдячність за прихисток, жінка разом з іншими переселенцями висадили павловнії – незвичні для міста дерева.
Ірина Козлова, заступниця директора департаменту екологічної політики Дніпровської міськради: «В цьому прекрасному парку ми саджаємо дуже цікаву рослину – павловнія. Це інвазійна рослина, вона дуже рідкісна поки що для нашого міста. Але ми сподіваємось, що вона дуже полюбиться нашим мешканцям. І нам наразі допомагають вимушені гості нашого міста».
Сергій Матусевич, керівник парку: «Новый вид для наших парков, которые не были представлены ни в нашем парке, ни в других парках города Днепра. Надеемся, что деревья будут такие же красивые, как и на картинках, которые мы посмотрели изначально».
Посадили десять дерев, їм нині лише півтора роки. Втім, коли трохи підростуть, перетворяться на квітучі водоспади.
Дмитро Дьомін, директор «AgriEnerTec: «Ці дерева були адаптовані тут вже. Ці, материнські дерева, тут, в Дніпрі, ростуть близько восьми років. Тобто це вже з насінин дерева, якому 8 років, і пішли вже ці. Я весь час дарую, так. Я десь біля сорока відсотків з кожної висадки просто роздаровую. Тому що, а інакше хто, як не ми?»
Надалі павловнії візьмуть на баланс парку та ретельно доглядатимуть. Ці насадження примхливі і дуже люблять вологу. Переселенці сподіваються, що невдовзі повернуться до рідних міст, а дніпрянам на згадку від гостей міста залишиться ця алея вдячності.
