Він все робить однією правою. Дніпрянин В’ячеслав Кулаковський 10 років тому на роботі втратив руку. Утім, травма не зламала чоловіка, навпаки, він став професійно займатись спортом і став одним із найвідоміших у місті тренерів. Нині тренує українських військових, які втратили кінцівки. Чоловік вже другий рік збирає кошти на протез, щоб допомогти в реабілітації ще більшій кількості людей.
Однією правою В’ячеслав і перекладає каремат, і переносить важкі гантелі. Нині він – один із топових тренерів Дніпра. А 10 років тому ледь не загинув на виробництві, тоді йому пресом машини розтрощило ліву руку.
«Я дуже багато втратив крові, мені повністю розтрощило руку. Мене вже поховали, тому що люди не виживають з такою втратою крові і з такими пораненнями. Більше години я висів, мене не могли витягнути. Життя мені дало шанс і це напевно не просто так, і я повинен комусь ще допомогти, я це відчуваю в собі», — пригадує тренер В’ячеслав Кулаковський.
Після лікарні чоловік одразу почав тренуватись. Саме спорт повернув його до життя і став новою професією.
«Але я не просто тренував. Мені була цікава реабілітація людей, таких як я. Тобто я став людиною з інвалідністю і мені цікаво, якщо я себе зміг відновити, якщо я зміг свою собаку відновити. В мене у собаки відняли задні ноги, я її реабілітував. Тому я вирішив, що своїми силами буду це робити. Я спочатку почав сам читати, а потім моє захоплення переросло і я почав навчатися у Львові, отримав сертифікати, навчався в різних реабілітаційних центрах», — розповідає Кулаковський.
І зараз у В’ячеслава сотні клієнтів. Багато хто з новеньких хоче потрапити на тренування саме до нього.
«Мене надихає те, що він навіть маючи можливість поїхати закордон навчатися, працювати та продовжувати свою реабілітацію, продовжує працювати в Україні і розвивати реабілітаційні центри та реабілітацію в Україні», — розповідає клієнтка тренера Яна Тютяєва.
Зараз чоловік долучається до Світових чемпіонатів та благодійних забігів, де показує дійсно український незламний дух. Проводить і тренування-реабілітацію для дітей із ДЦП та наших військових, які втратили кінцівки.
«Вони бачать майже таку саму людину як вони, яка переживає багато всього і яка може жити звичайним життям навіть після травми: створювати сім’ю, їздити на мотоциклах, тренуватися. В них є довіра і, можливо, цим користуюсь, і намагаюсь зробити як найкраще», — говорить тренер.
Нині В’ячеслав має 2 мрії: перемога України та протез. Про другу навіть набив собі тату.
«Щодо протезу – це моя мрія на яку я збираю і дуже скоро я буду вже вирішувати. В мене просто опухаль тут, вона доброякісна і її треба вирізати. В мене буде операція, я вже знаю який протез.. Я вже майже зібрав гроші. Два роки вже збираю завдяки людям, собі, своїй роботі», — розповідає В’ячеслав Кулаковський.
На протез чоловік вже зібрав понад пів мільйона гривень. Вірить в щедрість українців, але і сам продовжує активно працювати заради мрії. Після протезування обіцяє спорт не кидати, ба більше — сконцентрується на роботі із українськими військовими.
Читайте також: Чи витримає лід всіх? Ризики вилову риби взимку
