Завдяки роботі залізничників Дніпра та області, багато українців змогли дістатися безпечних місць.
50 днів повномасштабної війни для залізниці – це 3 724 202 евакуйованих людей. І ця цифра – не суха статистика, а конкретні життя дітей, матерів, іноземних студентів, маломобільних та поранених, яких ми продовжуємо рятувати щодня. Про це йдеться у повідомленні прес-служби «Укрзалізниці».
Особливе навантаження припало на перший місяць, коли наші «Залізні Герої» – поїзні бригади та машиністи – вивозили до 3000 людей на один поїзд.
Але дещо недосказаною лишається історія вокзалів, які приймали по 20 000 людей і забезпечували їхній безпечний виїзд під воєм сирен і гулом пролітаючих винищувачів.
Тому сьогодні Укрзалізниця відзначає вокзали та їхніх керівників, що прихистили десятки тисяч людей, прийняли тисячі рейсів, скерували сотні тонн гуманітарки на потреби оточених міст. Кожен має свою історію і деякі ми розкажемо:
«Інтерсіті з Харкова приїхав до нас повністю темним посеред ночі. В дорозі він був 20 годин. Його двері не відчинялися, бо люди підпирали їх зсередини спинами, нам довелося робити це зовні. Коли одні з дверей нам таки вдалося розсунути, зсередини повалив такий густий пар, ніби люди їхали у бані. Порахувати їхню кількість ми так і не змогли, але дітей було не менше чверті», – згадує 3 березня Роман Сенишин, начальник вокзалу у Львові.
«Залізні Вокзали» України:
- Київ!
- Харків!
- Краматорськ!
- Лиман!
- Запоріжжя!
- Дніпро!
- Кривий Ріг!
- Ужгород!
- Львів!
- Одеса!