Українське товариство сліпих у Дніпрі допомагає переселенцям. З перших днів війни організували житло для людей, які евакуювалися з «гарячих» областей. Нещодавно в центрі відкрилося нове приміщення з усім необхідним для проживання. Скільки людей зможе вмістити та що планують робити в центрі далі?
«Есть фотографии вот этого, и то что сейчас – это небо и земля. Я думаю, людям здесь будет комфортно».
Нещодавно в центрі для переселенців Андрій разом із батьком розпочали ремонтні роботи в кабінетах та приміщеннях, які не використовувались. Їх переобладнали, щоб прийняти ще більше внутрішньо переміщених осіб. Люди вже освоюються на нових місцях. Галина Миронова переїхала до Дніпра з дітьми та онуками з Попасноі. Старенька з жахом згадує, що відбувалося в її рідному місті. .
Галина Миронова, переселенка з Попасної: «Второго хорошо начали обстреливать Попасное – и дома, и все. Горели и поселок, и такие дома… Мы в бомбоубежище, в бомбоубежище полно было народу, а мы на сумка с детками. И так в горводоканале сидели три недели с детками. Ни воды, ни света, ничего не было. Свечечки, як трошки бензинчику достанем, значит свет есть, более менее так».
В приміщенні є все необхідне для людей – ліжка, санітарна кімната та міні-кухня. Всі ремонтні роботи змогли завершити менше ніж за місяць завдяки волонтерам, небайдужим людям та підприємцям.
В’ячеслав Буденчук, підприємець: «Приміщення було в жахливому стані. Якщо є фото до ремонту, то це був жах. Десь за три тижні вийшло таке приміщення. Оздоблення стін, це монтаж підвісної стелі, це укладання плитки, це всі сантехнічні роботи, технічні моменти, це всі малярні роботи. Все, що ви тут бачите – було зроблено нашими спеціалістами».
Ще одне приміщення виділили для сімей, які зараз перебувають в центрі. Щойно розпочалися роботи, деякі переселенці визвалися допомогти з ремонтом.
Михайло Стукачов, переселенець: «Приехали, нас поселили, так сказать, где было. А сейчас делаем желище более преспособленое для долговременого проживания, переночевать, перебиться пару недель.
Осталось покрасить стены, поклеить обои, плафоны поставить и раскатать линолеум, ну, и заносить кровати. Ну, и все желище готово, скажем так, для принятия поселенцев».
Ще 25 лютого дніпровське товариство сліпих облаштувало куточок для переселенців. Спочатку на 10 ліжок. Але кількість тих, хто шукав прихисток, постійно зростала. Тож почали облаштовувати нові приміщення. В нове планують заселити ще близько 20 осіб. Всього центр зможе прийняти до себе 120 внутрішньо переміщених осіб.
Сергій Кіт, директор дніпровського навчально-виробничого підприємства Українського товариства сліпих: «Воно буде розраховане на 20 ліжкомісць з побутовими всіма – це душ, кухня і ліжка, це окреме приміщення на території, там раніше були цехи, а останнім часом там були складські приміщення. І це, дякуючи і нашим волонтерам, спонсорам, які приймали участь – це і будівельники, це і IT-компанії, і фізичні особи. І завдяки цим людям, завдяки нашому колективу, ну і мешканцям, які, до речі, мешкають тут, вони теж приймали участь як будівельники, як люди, які працювали на стройкє будівлі».
Через те, що виробництво на підприємстві призупинено і всі сили зараз йдуть на допомогу переселенцям, допомагають з матеріалами для ремонту волонтери, небайдужі та підприємці. Ви також можете допомогти будівельними матеріалами, які зараз неймовірно потрібні, щоб будівництво завершилось скоріше. Детальну інформацію можна дізнатися за номером телефону, який ви бачите на екрані.
