Українське поле у вогні. Через війну українці втрачають не тільки житло, а й техніку і врожай. За даними Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області, тільки у липні внаслідок ворожих атак Україна втратила понад 300 тисяч тонн зерна. Які регіони постраждали найбільше і як діють аграрії, щоб врожай не дістався окупанту?
«Донецька область, село Золота Нива. Щойно відпрацювала авіація, і ось спалахнуло поле. Велике поле, близько двохсот гектарів з пшеницею».
На цих кадрах фермер з Донеччини показує, що залишилось після атаки російських окупантів.
Михайло Орловський, аграрій з Донецької області: «Нам повністю село розбили, і тоді почався повний вакуум. Ми працювати не могли. Поля наші були заміновані і були закидані снарядами.
З цього моменту по сьогоднішній день лінія фронту не змінюється, вона проходить через наше село. Наше сило крайнє».
Михайло – аграрій в четвертому поколінні. Він не може засіяти 80% своєї землі. Через постійні обстріли залишив рідний дім і живе в сусідньому селі.
Михайло Орловський, аграрій з Донецької області: «Так вийшло, що поля горіли тільки там, де населені пункти і поряд, бо там працювала авіація».
Через російські обстріли лише за липень Україна втратила 317 000 тонн зернових. Найбільше постраждали Донецька, Миколаївська та Херсонська області.
Інші фермери навпаки, не можуть зібрати врожай. Люди просто бояться вийти в поле.
Анатолій Гайворонський, директор громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області»: «В мене є друзі, з Донецької області фермери. У них там посіяна пшениця і вони її не можуть зібрати, бо там якраз лінія бойових дій проходить через їх поля».
На Запоріжжі влада радить фермерам залишати захоплені окупантами території. Відповідне звернення оприлюднила Запорізька військова адміністрація. Експерти пояснюють: будь-яка співпраця з окупантами є колабораціонізмом і каратиметься за українським законодавством.
Олег Пендзин, член економічного дискусійного клубу: «Якщо ви збираєтесь грузити машини і їхати у Крим продавати свою продукцію — це вже є колаборація. Ми маємо приклади, коли люди, отримавши зібраний врожай і не продаючи його, отримали примусові вилучення, отримали крадіжки цього врожаю. Тобто кожен раз, коли ви приймаєте рішення що вам конкретно робити, пам’ятайте, що ви знаходитесь поза правового поля».
Та навіть якщо фермер захоче продати окупанту зерно, він все одно втрачає.
Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук, директор Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції: «Якщо у нас вартість пшениці 3000 гривень, то у них 3000 рублів за тонну. Тобто в 3 рази нижче, ніж у нас. Вони нікуди не вивозять. Якщо вони й продають, то у них забирають з місця, але більшість все ж таки не продає».
Ті ж фермери, які не хочуть співпрацювати з окупантами, виїжджають на підпорядковані українській владі території. Або вдаються до радикальних заходів.
Олег Пендзин, член економічного дискусійного клубу: «Ми навіть бачили приклади, коли люди знищували власний врожай. Ми також бачили приклади, коли люди вивозили власну продукцію через лінію зіткнення на підконтрольну території Україні».
Експерти зазначають: це єдиний правильний вихід, щоб зберегти залишки зібраного врожаю і власне життя.
