Він віддав своє життя, захищаючи побратимів. Дніпропетровщина попрощалась з Іваном Бущуком. 27-річний чоловік захищав нашу Батьківщину від російського агресора, втім, загинув в боях за Луганщину.
На колінах та з прапорами в руках. Так в невеликому селищі під Дніпром прощаються із 27-річним Іваном Бущуком, який відав життя, захищаючи Батьківщину.
Чоловік загинув в боях за Луганщину. Його разом з побратимами оточили ворожі танки, і виходу з того страшного кільця ні у кого не залишилось. Захищаючи своїх, він прийняв удар ворога першим.
Олександр Хаустов, друг загиблого: “Він ніколи не думав про себе, він думав про тих, хто знаходиться поруч з ним, відчував їхній біль, абсолютно не боявся крові. Він не був брезгливим, міг робити і уколи, і перев’язувать. Цьому треба було навчитися або родитися, він таким народився”.
Все село в жалобі. Люди розповідають, Іван ще 2014-го пішов захищати країну на Донбас, кілька років воював, згодом повернувся додому. Та коли росія пішла війною на Україну на повну силу, чоловік знов став до лав армії боронити країну.
Ольга, знайома родини загиблого: “Цей хлопчик був дуже хороший, чуйний. Немає такого слова, щоб про нього можна було щось погане сказати. Тільки хороше. Родина дуже хороша. Ми познайомилися спонтанно, із-за війни. І до війни ми були з ними також, наші діти – Ванечка і Коля мій – вони в Донецьку воювали”.
Олена, односельчанка: “Добрий хлопець, гарний, веселий. Самий найкращий”.
Івана поховали на місцевому цвинтарі з усіма військовими почестями.
Місцеві хочуть, аби одна із вулиць в селі була названа на честь Івана Бущука.
Олександр Щербин, депутат селищної громади: “Дійсно, він герой. Скільки ми бачили відео, як він рятував своїх побратимів, ризикуючи своїм життям… І в останню хвилину він не полишив поле бою, а залишився там, рятуючи своїх побратимів. Це приклад того, як нам треба задуматися сьогодні всім”.
В Івана залишилась дружина, сестра та батько, який теж нині боронить Україну від окупантів.
