У селі Волоське, що на Дніпропетровщині, обласна єпархія заборонила священика Андрія Пінчука. Так було сказано в указі, який вручили отцю Андрію. Сам же Пінчук каже, так йому помстились, бо образились.
Це буде цікава історія, це я гарантую. Купуйте попкорн.
Андрій Пінчук вже 18 років настоятель храму Архистратига Михаїла у селі Волоське, що на Дніпропетровщині. Але у травні УПЦ (МП) за рішенням предстоятеля митрополита Онуфрія звільнила його з посади. Причина, яку вказали в указі — деструктивні і неканонічні дії, а також грубе порушення присяги священнослужителя.
Андрій Пінчук, священник: «Покарання, яке на мене накладено, воно означає, що я більше не маю права в церкві звершувати богослужіння, я не маю права звершувати літургію вечірню та ранкову, христити, вінчати, відспівувати. Ось таке покарання і відсторонений з посади настоятеля цієї парафії».
Насправді, каже Пінчук, його було звільнено через конфлікт з митрополитом Поліським і Сарненським Анатолієм Гладким.
Андрій Пінчук, священник: «Особиста неприязнь митрополита Сарненського Анатолія до мене. Тому що я оприлюднив історію про те, як він знущався на Поліссі з одного зі священиків, і як він знущався над однією парафією. Я оприлюднив цю історію, в цій історії було дуже багато людей, які були свідками цієї історії. Це йому дуже не сподобалося і він почав шукати привід, щоб якось нашкодити».
А ще — критикував дії єпископів та священників-колаборантів, розповідав про промосковські настрої в УПЦ (МП). Панотець мав багато напрацювань, як реформувати українську православну церкву та порвати зв’язки з московським патріархатом.
Андрій Пінчук, священник: «Це все цілий рік дратувало керівництво церкви, скажімо так, промосковське. Промосковську частину керівництва церкви. Бо все ж таки є проукраїнська частина, яка в меншості, і є промосковська частина, яка в більшості. Церквою управляє священний синод. В ньому є якийсь склад, якась кількість людей, і ось саме вони приймають або не приймають ті рішення, які вони повинні приймати. І ось цей синод зараз контролюється промосковською більшістю».
На все це дійство з боку єпархії у Андрія Пінчука є відповідь: в наказі про його звільнення є порушення по восьми пунктах.
Андрій Пінчук, священник: «Одна помилка достатня процесуальних помилок. В церкві є своє скажімо так, юридичне законодавство, яке називається «церковно-канонічне право». Одна помилка — це вже підстава вважати такі накази, укази недійсними, «фількіними грамотами». А там вісім, і один гірше за другий. Не знаю, хто там допомагав складати».
Ми спробували зв’язатися з Дніпропетровською єпархією та отримати хоча б якийсь коментар. Спочатку нам обіцяли перетелефонувати, а згодом послались на свій сайт.
Отець Андрій розповідає, у церкви є свої суди, які вирішують такі суперечливі питання. Втім, за словами священника, вони не працюють, бо вже згадане проросійське крило проти функціонування церковного права.
Андрій Пінчук, священник: «Я подаю зараз в єпархію, що це неправильне рішення, а потім є загальноцерковний суд, а потім є синод ще. Ось загальноцерковний суд, його нема в Україні, він не працює. Тому що його не хоче відкривати священний синод, щоб він працював. Тому що, якщо відкриється загальноцерковний суд, то які там справи будуть розглядатися? Справи будуть розглядатися про зловживання митрополитів — них же самих».
З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій Пінчук організував порятунок людей із зони бойових дій волонтерськими автобусами. Нова, нещодавно капітально відремонтована школа Волоського перетворилась на шелтер. Якщо там бракувало місць, людей тимчасово селили у сільському храмі.
Сам панотець каже: критикував не церкву, а її систему управління. І його особиста мета — відродження Української православної церкви.
Читайте також: Єдиний штучний водоспад в Україні цьогоріч знову радує дніпрян
