Йому було всього 25 років. Денис Котенко — дніпрянин, ветеран російсько-української війни, який загинув 24-го березня минулого року. Аби увічнити пам’ять про Героя, у його рідній школі розмістили меморіальну дошку. За життя Денис був активістом, очолював «Національний корпус» у Дніпрі. В перший ж день повномасштабного вторгнення, 24 лютого, хлопець одразу став до лав Збройних сил і відправився на фронт боронити Україну. Наприкінці березня війна забрала життя захисника. На урочистому відкриття меморіальної дошки були присутні рідні Дениса, які і стали ініціаторами її встановлення.
«Ці люди відали свої життя за нашу незалежність та свободу… Ми повинні відстояти нашу незалежність заради цих людей».
25 березня 2022 року стало відомо, що у бою з окупантами на Київщині загинув 25-річний дніпрянин Денис Котенко.
Кирило, товариш Дениса Котенка: «Не лише я втратив друга, усі втратили друга. Країна втратила Героя, сина своєї нації, найкращого серед найкращих».
Денис Котенко з позивним «Шкіпер» — ветеран російсько-української війни. Брав участь у боях в зоні АТО. Зокрема, в операції зі звільнення Широкиного, що на Донеччині.
Юлія Лапутіна, міністерка у справах ветеранів України: «Він став янголом-охоронцем всієї України і янголом-охоронцем Міністерства у справах ветеранів. Це було його останнє місце роботи, з якого він пішов у свій рідний полк «Азов», до якого долучився, будучи ще юним хлопцем, коли брав участь в антитерористичній операції об’єднаних сил».
Минуло вже більше року, близькі та друзі досі не можуть отямитись від втрати. У рідній школі на згадку про героя відкрили меморіальну дошку. Ініціаторами стали батьки. Адміністрація школи підтримала і провела урочисте відкриття.
Тетяна Волкова, вчителька української мови Дениса Котенко: «Ініціатива батьків. І з мамою ми спілкуємося, в дуже теплих стосунках. Доволі часто бачимося і спілкуємося, і підтримуємо одна одну. І також з нагоди річниці загибелі зустрілися на цвинтарі, біля могили Дениса».
Як розповіли в школі, Денис завжди прагнув донести важливість патріотичного виховання дітей.
Сергій Петьков, директор школи, в якій навчався Денис Котенко: «Він був керівником Центру національно-патріотичного виховання. Приходив до учнів на уроки, розповідав про ті події, свідком яких він був. А потім пішов на фронт і загинув. На жаль, війна забирає найкращих».
Також хлопець керував Національним корпусом Дніпра і був активним учасником молодіжного руху міста.
Дар’я Біла, директорка департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Дніпровської міськради: «Я дуже тішусь, що я знаю цю людину, що у мене була можливість спілкуватися з цією людиною, слухати і чути його, і спільно реалізовувати ті чи інші його надбання. І те, що сьогодні я проговорила, я дуже хочу, щоб ми були гідними, і щоб ці втрати не були марними».
Окрім меморіальної дошки, художники з Дніпра зробили стіну пам’яті вдома у батьків захисника.
У бійця залишився маленький син та дружина. А також друзі та рідні, які роблять усе, щоб пам’ять про Героя не згасала.