Оперують, лікують та надають психологічну допомогу. У дніпровських медзакладах рятують поранених захисників. Хірурги роблять усе, щоб уникати ампутації. Проте зазначають: терапія може тривати кілька місяців.
«Вибух. Орда накривала нас постійно. Один зі снарядів вибухнув в кількох метрах від мене».
Олег — військовий ЗСУ. Чоловік з самого початку повномасштабного вторгнення захищає Україну на фронті. Два тижні тому ледь не загинув.
Олег, військовий: «Мабуть, мій ангел охоронець мене врятував. Хлопці мене рятували. Вони несли мене дуже довго, близько двох кілометрів мінними полями, під обстріли».
Зараз чоловік проходить реабілітацію. Щодня десятки медзакладів міста рятують поранених військових. Зазвичай пацієнти надходять в пригніченому стані, бо готуються до найгіршого — ампутації кінцівок.
Максим, лікар-хірург: «Їм кажуть, що можлива ампутація, і вони себе дуже часто накручують. Але ми завжди їх запевнюємо, що є дуже великий шанс піти своїми ногами до відділення. Коли вони бачать нашу роботу, ми показуємо тих хворих, які в нас вже були — вони більш емоційно стають піднесеними».
Серед найрозповсюдженіших травм і поранень — мінно-вибухові, кульові, опіки та контузії. Лікарі запевняють: забезпечені усім необхідним для надання допомоги як цивільному населенню, так і військовослужбовцям.
