Врятувати кожного. Дніпровські медики цілодобово ведуть свій бій зі смертю – воюють за життя поранених армійців. Вже давно забули що таке відпочинок. Бувало, що до лікарні за день привозили до сотні пацієнтів.
«Якщо б не захист, то я не знаю, говорив би з вами зараз».
Вадим нині на лікарняному ліжку через осколкові ураження ніг. Чоловік дістав поранення на передовій. Коло нього розірвалася граната.
Вадим, військовослужбовець: «Це була скинута граната «вог», скинута з дрона. Зі мною ще два товариша, одночасно постраждали всі трое. Але так сталося, що вибрався тільки я. Стопи, ноги вище коліна, захист допоміг, допоміг звичайно. Розминаю, мені всі приходять допомагати встати. Ще щось, десь на перев’язку, ну, встою сам, тому що якщо не ходити, то якось не можу».
Вадим поволі одужує. Лікарі кажуть, небезпеки для його життя немає. Щойно йому покращає, армійця переведуть до іншого шпиталю на реабілітацію.
Ярослав, лікар-хірург, завідувач відділення політравми: «Видалили уламки, зробили первинну хірургічну обробку ран, зроблена мобілізація кінцівок. Через кілька днів відправиться на подальший етап евакуації».
Щодня дніпровські медики б’ються за життя кожного пораненого воїна. Цілодобово оперують, перев’язують, лікують. Були дні, коли до лікарні привозили до сотні пацієнтів.
