Йому тільки 2 тижні, а вже має власний кабінет і посилене харчування. У Дніпровському історичному музеї – поповнення в штаті. Взяли на роботу крихітне руде кошеня. Кажуть, це міжнародна практика. Наприклад, коти Лувру та Британського музею – знані мишолови. Втім, дніпровський мурлика поки що замалий полювати на гризунів. Які ж нині обов’язки на нього покладені, яку посаду він обіймає і як взагалі він з’явився у закладі – в нашому сюжеті.
У Дніпровському Історичному музеї народилось пухнасте поповнення, малечі всього два тижні, але він вже рветься давати інтерв’ю і позувати на камеру!
Хвостик бавиться, вивчає світ навколо, втім, від мами далеко не відповзає. Кицька повсякчас горне маля до себе, аби зігріти. Торік пухнасту залишили біля дверей музею, вона тут прижилась, а тепер принесла дитинча. Імені кошеняті ще не дали, але всі кличуть його «Руденьким» чи молодшим науковим співробітником. Він має власний кабінет та спеціальне харчування.
«Увага йому приділяється від усіх, взагалі їм купують спеціальні консерви, і його готують саме такими консервами, тому що мама його нажаль вже не годує, і він вже харчуєтся сам. Взагалі, як тут бачите, можете прийти, погладити, трошки потіскати, тому що вони всі такі класні», — співробітниця музею Дар’я Кравець.
«Руденький» – це вже третій кіт, якого прихистив Історичний музей. На подвір’ї для хвостатих обладнали будиночок у декілька поверхів і устелили теплими речами. Про тварин турбуються і годують їх.
«Це взагалі віддушина, тому що люди дуже часто люблять котиків, наприклад, зараз от такий тяжкий час, і знайти котика на роботі, не тільки вдома, відчувається що це прямо дім, хоча це робота, все одно приємно тут працювати», — Дар’я Кравець.
«Руденький» ще замалий для самостійних прогулянок, з ним на руках гуляють співробітники музею. Більшість часу малий проводить у комірці, втім, всидіти у коробці розбишаці несила, проситься в компанію.
Працівники музею називають «Руденького» своїм колегою. Дар’я каже, це міжнародна практика, коли коти чи собаки живуть у музеї, та навіть офіційно стають частиною штату.
«Це тепер наукові співробітники, яких прийняли до штату, тобто можна сказати що ми рівняємо на Лувр або на британський музей, тому що у них вже давно котики є такими штатними співробітниками, і дуже довго у них живуть», — Дар’я Кравець.
І хоч до малого тут всі вже прикипіли і полюбили його, та все ж шукають Руденькому домівку і люблячого господаря. Додають, рудий кіт обов’язково принесе щастя і удачу в родину. Якщо хочете забрати кошеня – звертайтесь до Історичного музею.
Читайте також: 1500 підопічних: як відповідальний бізнес у Дніпрі підтримує військових і ветеранів
