У Дніпрі запрацював центр для тимчасового проживання людей з інвалідністю – переселенців з гарячих точок, які через підступну агресію російських окупантів більше не мають можливості залишатися у власних домівках. Ініціатором створення центру виступила громадська організація «Океан Добра» за підтримки голови штабу оборони Дніпра Геннадія Корбана та волонтерського руху.
Ніна Каюда представляє об’єднання людей з інвалідністю. Жінка розповідає: 24 березня їй вдалося евакуюватися з Авдіївки, та під супроводом вивезти до Дніпра ще близько двох десятків людей з палаючого від ворожого вогню міста.
Ніна Каюда, переселенка з Авдіївки: «Адвеевка с конца февраля находится без воды, нет возможности, доступа ее отремонтировать. Частое отключение света, потому что перебивают линии высоковольтные. Многие находятся без газа. Два дня назад уже горели 5-этажные дома и многоэтажки были разрушены. Есть жертвы, очень страшно».
Людей прихистив новостворений центр для переселенців з інвалідністю, який організували на базі одного з медзакладів міста.
Ольга Волкова, голова центру соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан Добра»: «Мы принимаем еще и пожилых людей в тяжелом состоянии, и мам с детьми до года».
Ольга Волкова керує організацією «Океан Добра». З початком війни жінка організовувала з Дніпра евакуаційні потяги для людей з інвалідністю. Тепер, каже, з’явилася потреба у центрі.
Ольга Волкова, голова центру соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан Добра»: «Людям с инвалидностью нужна, самое главное, это ортопедическая кровать и, конечно, спецусловия. Потому что не каждый может мыться даже в обычной душевой кабине, не каждый может сходить в туалет в те размеры, в которые обычно привыкли. Учитывая все эти вопросы, потребности, я обратилась к Корбану Геннадию Олеговичу, и он всячески помог».
Впродовж декількох днів у медзакладі вдалося створити комфортні умови для тимчасового проживання.
«Самое главное – это работающий большой лифт больничный, который как раз удобен как для человека на каталке, так и человеку на коляске».
Окремі кімнатами розраховані на 100 койкомісць. Близько 60 відсотків ліжок – ортопедичні. В закладі також організували харчування для переселенців. Займаються ремонтом комунікацій та встановленням бойлерів, аби забезпечити постійну подачу гарячої води.
Анатолій Шапошніков, спеціаліст будівельної компанії: «Наша работа заключается в том, чтобы сделать здесь сантехнику, подключить ее, поставить. Чтобы был обогрев постоянный. Также по туалету, по душевым, провода. Где какие-то старые провода поменять, чтобы постоянно здесь было электричество».
В організації роботи центру велику роль відіграє допомога волонтерів. Як місцевих, так і вимушених переселенців, таких як Валерій і Віталій. Син та батько до повномасштабної агресії росії жили в Лисичанську.
Валерій, переселенець з Лисичанська: «Моя мама у цей час знаходилася в Харкові, готувалася до операції медичної. Ми вимушені були разом з моїм татом, з моїм 85-річним дідом і з моєю кішкою їхати до Харкова і визволяти маму. Потім ми поїхали до міста Ізюм, потім були під Слов’янськом, потім у Святогірську, де Лавра, а потім уже приїхали до Дніпра».
За словами чоловіків, у центрі для переселенців-людей з інвалідністю вони допомагають тим, чим можуть. Зізнаються, розуміють, як важливо відчувати спокій та хоча б базовий комфорт у штормі поневірянь.
Віталій, переселенець з Лисичанська: «Як позвонять – треба – їдемо. Переносили кровати медицинские, помогали, устанавливали. Все это в палаты оборудовали».
У центрі переселенці затримуються на 3-4 дні. Потім людей намагаються евакуювати подалі від небезпеки. Зв’язатися з кураторами програми можна за телефонами, які ви наразі бачите на екрані.
