Дніпро продовжує активно приймати переселенців з регіонів, які найбільше постраждали від нападу росії. Щодня до нашого міста прибувають тисячі людей, які тікають від жахів війни. Аби усі отримали необхідну допомогу, в Дніпрі відкрили новий волонтерський пункт.
«Здесь люди ходят! Там люди не ходили, да».
Зі сміхом крізь жах Володимир порівнює Дніпро з Маріуполем, з якого приїхав тиждень тому. Йому з родиною ледь вдалося виїхати з міста. Зараз він не знає, чи зможе колись туди повернутися.
Володимир, переселенець з Маріуполя: «Мариуполя нет. Я не знаю, что там с квартирой. Там страшно было, конечно».
Чоловік, як і інші переселенці, звернувся до волонтерів по допомогу. Його направили у новий пункт, що розташований у будівлі колишнього кінотеатру.
Анна Браткова, волонтерка: «Колись він був, але ми сказали, що кіна не буде, тому що буде видача гуманітарної допомоги жінкам і дітям. І ми навіть зняли декілька рядів крісел, тому що нам треба місце, щоб оперативно надавати допомогу. Це зона реєстрації. Дівчата, скільки у нас сьогодні родин? 129. Ці родини вже зареєструвалися і вже щось отримали».
Центр може прийняти 250 родин за добу. З моменту нападу країни-агресора, 24 лютого, волонтери надали допомогу вже приблизно 10 тисячам переселенців.
Анна Браткова, волонтерка: «Чи давно Ви були у кінотеатрі? Я давно. Але сьогодні я Вас запрошую. Це кінотеатр, який сьогодні став складом, пунктом оперативного реагування на всі потреби, які можуть бути у мами з дітьми. Ви бачите, тут багато людей, багато процесів. Не будемо їм заважати, але трошки підглянемо».
Тут приймають вантажі з гуманітаркою, сортують та формують набори. До них входять продукти харчування, засоби гігієни, дитяче харчування, підгузки, посуд та побутова хімія. Окрім гуманітарної, тут надають і психологічну допомогу.
Альона Синяєва, польовий психолог: «Если у человека дрожь, мы дрожим вместе. Для того, чтоб вышел весь адреналин. Когда человек приходит сюда, он очень подавлен. Когда уходит, он, конечно, себя чувствует лучше, потому что ему улыбнулись, пообщались. А это даёт заряд».
Є й окремі дитячі зони, де працюють психологи та вчителі, що проводять майстер-класи.
«Тут можна зробити маленьку ляльку. Можна зробити листівку. Можна просто поспілкуватись, відпочити і знайти нових друзів».
Волонтери підходять індивідуально до кожного, аби допомогти людям пережити війну, яку вони побачили на власні очі.
Олена, переселенка з Волновахи: «Мы в подвале находились с детьми. Там сыро, холодно. Они одеты и обуты с 24-го и до 2-го. Потом мы уехали. И то, мы ехали под “Градами” на своей машине. Звуковой волной выбило стекло. путин хуже Гитлера. Если бы он попался мне на глаза, не знаю, что бы я с ним сделала из-за того, что пережили мои дети».
Війна, яку росія розпочала проти України, забрала тисячі життів та зруйнувала мільйони. Але люди не здаються та продовжують боротися за власне майбутнє.
