Продовження історії жертв рейдерів у Дніпрі сьогодні мало відбутися у Бабушкінському суді. Родина Завражиних лишилась без будинку майже три роки тому. Нині поневіряються по оселях друзів та знайомих, і судяться через рейдерське захоплення, як вони стверджують, їхнього житла. У своїх бідах звинувачують чорних нотаріусів, державних реєстраторів та ексчиновників. Чи виніс суд рішення по справі та чи є шанси в людей повернути собі житло?
Сім’я Завражиних. Історія відома, мабуть, усьому місту. На сьогодні у Бабушкінському суді було призначено засідання по їхній справі. Андрій Завражин звернувся до суду, щоб визнати недійсними електронні торги свого майна та скасувати рішення про реєстрацію права власності.
Відповідачі – державне підприємство «Сетам», приватний виконавець – Мосейко Анжела, приватні нотаріуси – Ричка Юлія та Бурхан-Крутоус Лілія. Саме ці люди прославились у Дніпрі, як організоване злочинне угруповання, яке не вперше позбавляє містян власного житла. Це об’єднання, за інформацією організації «Громадський контроль», покриває екс-заступник міського голови Віталій Мархасін. Про випадки рейдерських захоплень Мархасіним та іншими учасниками організація вже повідомляла.
“Десятки об’єктів нерухомості підприємців міста та 10 500 квадратних метрів елітної нерухомості у центрі Дніпра ціною понад 150 мільйонів гривень, вкрадених у нас із вами. І це лише один з епізодів “роботи” групи осіб. Один із її керівників – це Віталій Мархасін, колишній заступник мера, одіозний регіонал, титушковод, замішаний у різних корупційних скандалах”.
На судове засідання по справі сім’ї Завражиних жоден з відповідачів не з’явився. Суддя Тетяна Кудрявцева визнала можливим проведення слухання за їх відсутності.
Суддя: «Суд ухвалив. Зважаючи на відсутність інформації, щодо причини неявки на судове засідання осіб, які повідомлені належним чином, розпочати судове засідання за відсутності осіб, які не з’явилися. Питання про їх виклик вирішити в ході проведення судового засідання».
Лілія Бурхан-Крутоус, приватний виконавець, була лишень на першому підготовчому засіданні. Саме вона і стала фактичною власницею будинку сім’ї. Купила чужу нерухомість на торгах «Сетаму» – державного підприємства, яке вилучає майно за судовими рішеннями та продає на електронних торгах.
Суддя: «Визнати недійсним свідоцтво про придбання Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни нерухомого майна з прилюдних торгів за 1 мільйон 246 тисяч гривень, що належало раніше Злижачих».
Адвокат: «Відчуження було здійснено на підставі фіктивного боргу у розмірі 1 мільйон 246 тисяч шляхом укладання відповідного договору між Бурхан-Крутоус та Слізатчик, які саме на час суду з даним договором не були ознайомлені».
Пані Слізатчик – колишня дружина Андрія Завражина, яка, за словами чоловіка, вмовила того продати квартиру та придбати приватний будинок. Саме вона, на думку Андрія Завражина, допомогла у проведені фіктивної угоди.
Андрій Завражин, потерпілий: «Я с 14-го года сужусь и пытаюсь доказать свои права. Только у нас всё деньгами, связями родственно, кумовством связано. И когда начинаешь доказывать о том, что вот я предоставлял деньги, я работал. Слезатчик вообще на работала, у неё нет записи в трудовой книжке. Она не поставляла в копилку государства налогов, только она питалась от этого государства, но ничего ему не давала».
27 червня 2020-го року на адресу вулиця Українська, 33 до будинку сім’ї Завражиних хотіла увірватися група невідомих людей. Ірина Завражина знаходилася вдома. На питання: “Що ви тут робите?” – їй відповіли: «Збирай речі та вали звідси». Незважаючи на приїзд поліції, незнайомі люди продовжували відкривати відмичкою замки у воротах. З документів показували лише угоду купівлі-продажу будинку. Рішення судових виконавців в цих людей не було.
Завражини разом з головою групи «Антирейдер» Наталією Ешонкуловою пізніше намагалися поспілкуватися з підприємицею Бурхан-Крутоус. Втім, жінка окупувала будинок Завражиних та забризкала обличчя Наталі сльозогінним газом.
«Вот люди, которые здесь прописаны. По сути, которые восстанавливают справедливость через суды. Ну, по крайней мере, пытаются это сделать. За дверью находится человек, который по сути дела частично подделал документ, частично – провел липовые сделки».
В судовому засіданні оголосили перерву до 30 березня – суддя має ознайомитись із додатковими документами.
Суддя: «Все ж таки суд вважає за необхідне дослідити цю постанову касаційного суду, щоб уже знати підстави та результати».
Ірина Завражина, потерпіла: «Либо надо мне подать самой. Но, опять же – это пошлинна. Пошлинны тут боснословные – порядка 10 тысяч гривен каждый раз. Плюс к этому – время. А это время уходит, ну, год. Ну, судимся мы вот три года».
Сім’я Завражиних продовжить боротися за свою власність.
Подружжя сподівається, що майно їм повернуть. І всі речі, які вони там лишили, будуть на місці.
