До Дня працівника соціальної сфери у Дніпрі нагородили найкращих фахівців міста, які щодня опікуються вразливими категоріями населення. Серед відзначених — пані Ірина, яка присвятила цій професії 23 роки свого життя. Розпочавши свій шлях із посади соціальної робітниці, сьогодні вона очолює відділення денного перебування. Разом із колективом жінка організовує масштабні заходи, майстер-класи та дозвілля для містян. Особливу увагу тут приділяють внутрішньо переміщеним особам, допомагаючи їм адаптуватися до нових реалій та знаходити нових друзів.
До Дня працівника соціальної сфери у Дніпрі нагородили тих, хто щодня підтримує та дарує турботу й тепло містянам, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Серед тих, чию працю відзначили, — пані Ірина. За освітою вона педагог, однак останні 23 роки свого життя присвятила соціальній сфері. Починала з роботи соціальною робітницею: відвідувала літніх людей удома, готувала їм їжу та допомагала з хатніми справами.
«Починала працювати соціальним робітником. Ходила по домах до бабусь, допомагала по господарству. Потім мені запропонували стати заступником завідувача відділення догляду вдома. Багато років там пропрацювала. І на теперішній час я очолюю відділення денного перебування вже 10 років», — розповідає завідувачка відділення денного перебування Дніпровського терцентру соціального обслуговування Ірина Тельних.
У терцентрі жінка організовує святкові заходи для відвідувачів: майстер-класи, музичні вечори та інші події, які дарують людям гарний настрій, спілкування й нові враження.
«Мені дуже подобається все, що ми робимо в нашому відділенні. Я сама планую цю роботу і завжди шукаю щось цікаве: які конкурси провести, які заходи організувати, які майстер-класи влаштувати. Можна сказати, що моя робота — це моє хобі. Бо на вихідних я годинами просиджую за комп’ютером у пошуках цікавих ідей: що такого зробити, чого ще ніхто не робив, або як повторити щось масштабне. У нас навіть проводили флешмоб за участю 55 підопічних до Дня вишиванки. Це був такий масштабний захід. Нас навіть знімали з дронів. Роботи багато. Зібрати таку кількість людей і навчити їх синхронно рухатися під музику — складний процес, але отримуєш велике задоволення, коли все вдається», — розповідає Ірина Тельних.
Ірина зізнається, що найскладніше у її професії — усвідомлювати, що ти не можеш допомогти абсолютно всім. Особливо зараз, коли до відділення приходять внутрішньо переміщені особи, які втратили домівки, роботу та звичне життя. Головне завдання фахівців — допомогти людям подолати наслідки стресу й адаптуватися до нових умов.
«Ти розумієш, що ти не побудуєш їм будинок і не повернеш втрачене, але треба якось допомагати. І весь комплекс заходів, який ми в нашому відділенні пропонуємо, допомагає людям подивитися на цю ситуацію з іншого боку. Народна мудрість каже: якщо ти не можеш змінити обставини, зміни своє ставлення до них. Саме це ми і намагаємося зробити. Сказати людям, що матеріальне — це все наживне. А найважливіше — те, що неможливо купити за гроші. Це ставлення людей, це повага людей, це здоров’я. І треба цінувати те, що є. А все інше — закінчиться війна, відбудуємо, повернемо», — ділиться Ірина.
Історія пані Ірини — лише частина великої роботи, яку щодня виконують працівники соціальної сфери. Вони допомагають людям долати труднощі, знаходити підтримку та не почуватися самотніми. Адже іноді так важливо знати, що поруч є ті, кому ти небайдужий.
Читайте також: Для безпеки та комфорту. У Дніпрі завершують комплексний ремонт ділянки вулиці Калинової та готують дороги до зими