Діти, які вижили після обстрілу на Луганщині, нині перебувають в обласній лікарні. Кількість поранених від снарядів російських окупантів неповнолітніх сягає більше чотирьохсот. Багато з них приймає Дніпропетровщина. Двоє дівчат наразі в тяжкому стані. Снаряд застав їх за кілька кроків до укриття.
“Я говорю: “Теперь спускаемся в подвал, нам бежать 3 шага буквально”. И не успели дети”.
48-річна Віра згадує, як сьомого травня у її дворі приземлився ворожий снаряд. Жила родина в Привіллі, що на Луганщині.
Віра Сарікова, переселенка з Привілля: “Случилось это очень неожиданно, прилетело очень неожиданно. Я была дома. У нас свет появляется раз в трое суток, воды нет, газа нет, ничего нет. Появился свет, мы пошли, сварили кушать, покушали. Я говорю: “Теперь спускаемся в подвал”. Я отключала приборы электрические, я не успела просто. Оказалась в доме, а дети на улице”.
Під час вибуху племінники Віри загинули на місці. Доньку з онукою ушпиталили в Лисичанську. Майже через годину родину евакуювали до Дніпропетровської обласної лікарні. Загалом Дніпропетровщина прийняла вже більше півсотні тяжко поранених неповнолітніх.
Наталя Шмалько, начальниця відділу департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної військової адміністрації: “Наразі перебувають 10 дітей, з них 8 дітей знаходяться в обласній дитячій клінічній лікарні і одна дитина в лікарні імені Руднєва. Хочу сказати, що діти дійсно отримали дуже важкі поранення – це мінно-вибухові, вольнепальні різних ділянок тіла. Одна дитина померла – це в Криворізькому районі, на жаль”.
Діти, яких госпіталізували з Луганщини, нині у вкрай тяжкому стані. Одна з дівчат досі перебуває в комі.
Віра Сарікова, переселенка з Привілля: “Дочь, 12 лет, Руслана. Травма черепа, вырезан немного мозг, поломана рука, осколок в кисти руки и в ноге. Внучка Женя, 8 лет, легкое травмированное 20%, тоже перелом руки”.
На Руслану та Женю чекає тяжкий шлях одужання. Через кілька діб медики транспортують дівчат до одного з медзакладів Львова. Ми ж молимося за їх життя.
