В одній з міських лікарень працює відділення, що має окремий напрямок та спеціалізується на травмах кисті. Тут понад 35 років працює старша медична сестра Тетяна Миколаївна, яка полюбляє свою роботу та надає допомогу всім пацієнтам, повідомили у Департаменті охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради.
Більшу частину свого життя вона присвятила медицині, усвідомлюючи надважливість покладених на неї завдань, вона, з гордістю виконує свої обов’язки і по цей день.
З моменту агресії російських загарбників, відділення зіткнулося з травмованими військовими, які мають вогнепальні та мінно-вибухові поранення. Крім бажання допомогти одужати, працівники докладають не тільки зусилля, а також свої щирі почуття та тепло своїх сердець, відчуваючи неймовірну гордість за наших воїнів.
Кожного дня у відділені проводяться десятки ургентних операційних втручань (синтез кісток, травматичні ампутації, мікрохірургія судин) кількість яких, на жаль, не зменшується.
Був випадок, коли до відділення надійшов військовий у тяжкому стані після мінно-вибухового поранення. У хворого були зламані всі пʼястні кістки з наявністю металевих уламків. Перед операцією військовий хвилювався, чи вдасться врятувати кінцівку. Але пані Тетяна заспокоїла та підтримала солдата теплими словами, що саме це відділення намагається вилікувати всі тяжкі травми та зберегти кінцівки.
Після операції в перев’язувальній хворий побачив цілі пальці та навіть міг ними поворухнути. Він був дуже задоволений та кричав на всю перев’язувальну: «Дякую!». Попереду його очікувала успішна реабілітація.
Ще був один випадок – прояв мужності, відваги та незламності, коли до відділення потрапив майор ППО, який переступивши поріг відділення, весь окровавлений та у гематомах, просив якнайшвидше йому допомогти та відпустити до «своїх хлопців», щоб підтримувати їх бойовий дух та боронити нашу державу. Допомога була надана швидко та ефективно.
Тепер, проїжджаючи повз лікарню, майор кожен раз заходить у гості, щоб подякувати за збережену кінцівку та чудову атмосферу, яку підтримує пані Тетяна та весь колектив закладу.
Вони завжди пам’ятають кожного пацієнта і дуже приємно, коли в такі часи ми підтримуємо один одного.
Читайте також: «Соціальне таксі»: як Дніпро піклується про осіб з інвалідністю
