Патріотичні тату завжди були в тренді. Однак, після вторгнення росії на територію України, після численних вбивств мирного населення і подвигів, які ЗСУ здійснюють щодня, увіковічити непростий час охочих побільшало.
Анастасія Каюда, журналіст: «Від віршів українських письменників – до вже крилатого вислову про “русский воєнний корабль”: український бойовий дух віднайшов себе в найрізноманітніших тату. Серед найпопулярніших ескізів – карта України, колоски пшениці, етнічні узори та слово “паляниця”.
На тілі Анни – це вже третє татуювання. Сьогодні вона набиває колосок пшениці з прапором України, каже: вірить у близьку перемогу.
Анна Кононенко, зробила тату: «Вера в победу нашей страны в ближайшее время, я уверена что так и будет, и вот победа, а я уже готова».
Ілона ж поєднала у своєму тату любов до України та співачку, яку слухає упродовж довгого проміжку часу.
Ілона Вінницька, зробила тату: «Для мене вільна – це свобода країни та свободна. Тобто, що ми всі вільні. І це пісня однієї зі співачок, яку звати Тіна Кароль, і вона теж для мене дуже багато значить, тому що її пісні я слухаю дуже давно, і її слова для мене важливі».
Зображення на тілі давно характерна деталь стилю, вірувань та принципів людини. Саме тому тату-майстри не полишають улюблену справу навіть під час війни.
Єлизавета Покатаєва, тату-майстриня: «Первую неделю только патриотичные тату мы и били. Сейчас тоже процентов 80 татуировок, которые я делаю, это все патриотичные. Гараздо реже сейчас приходят на что-то более привычное, то, что было до войны».
Анастасія Каюда, журналіст: «Наші журналісти не залишилися осторонь. Сьогодні я особисто робитиму патріотичне тату. Це відомий вислів Тараса Шевченка «борітеся-поборете» та силует самого письменника».
Ескіз патріотичного татуювання мені створила майстриня. Вона робить їх індивідуальними, в кожен вкладає крихту себе. Від початку бойових дій у цьому кріслі побували не лише дніпряни, а й переселенці.
Юлія Шпак, тату-майстриня: «Різні історії. Хтось вибралися раніше, хтось ось буквально два-три дні. Різні відчуття, емоції від їх розказів. Хто як приїжджав, хто як себе почуває».
І навіть у цій сфері відчувається підтримка. Деякі тату-майстри, які залишилися у Дніпрі, знизили ціну за малюнок, та частину заробітку спрямовують на підтримку Збройних сил України.
