Вона – і оберіг, і містичний бронежилет, і навіть літопис українського народу. Продовжуємо цикл сюжетів “Свідки епох”. Сьогодні йтиметься про вишиванку. Вона з’явилась ще в часи Трипільської культури, це були передусім простенькі рослинні орнаменти, згодом візерунки ставали все складнішими, набували містичного та символічного змістів. І врешті вишиванка стала популярною в усьому світі. Подейкують, в орнаментах на сорочках та рушниках зашифрований генетичний код українців.
«Вишиванки – це нове слово в українській мові, і раніше це все називалося сорочки, вишиті сорочки».
Звична для нас вишиванка стала називатись так зовсім нещодавно. А хрестиком почали вишивати наші сорочки аж у 20 столітті, і то завдяки французькому милу.
Наталія Лисовець, культурологиня: «На рубежі 19-20 сторіччя в моду входить так звана “мильна вишивка” французького бренді Брокар. До нас завезли мило, на обгортках якого були схеми вишивок. І ось завдяки схемам вишивок, поширювалась ось така схема вишивок. І в подальшому їх сприйняли як традиційною, хоча традиційна схема, вона набагато складніша, вона набагато різноманітніша».
А доти майстрині вишивали хіба гладдю або ж набивали нитки на полотно. Вишивання стало особливим процесом. Жінки старались уникати вирізів, адже економили тканину та кольорові нитки. Крім того, вузлів, аби біди не накоїти та не “зав’язати” долю.
«Для того, щоб сорочка дійсно служила таким оберегом, щоб вона була гладенькою, ніде ниточка не фіксувалася. У нас взагалі нитка символізує зв’язок з предками, такий “космічний порядок”, і зав’язування будь-яких вузлів, воно до чогось може призвести. Тому стараються для того, щоб вишиванка гарно працювала, на добробут працювала, не використовувалися».
«От коли прийшли «савєти», «савєти» винищували все. Все, що мало відношення до української культури».
Після встановлення радянської влади все українське стало викорінюватись, в тому числі й наш національний одяг.
Наталія Лисовець, культурологиня: «Тогочасна пропаганда настільки промила людям міски, що українці втратили ось це бережливе ставлення до старих речей. Ще є така хвороба, про неї пишуть абсолютно всі дослідники, спалювати старі речі, спалювати старі фото, спалювати стару вишивку. Ось це непотріб, від нього потрібно позбуватися».
Але завдяки історикам та культурологам, які знаходять та вивчають історію нашого традиційного одягу, ми все-таки можемо дізнатися, що саме закодували в тих візерунках наші пращури.
Наталія Лисовець, культурологиня: «Зазвичай копіювалися з покоління в покоління. Там онука могла перевишивати візерунок, який був на сорочці її бабусі. І от, власне, оця вишивка передавалася. Ось чому це і є генетичний код, тому що передавалися елементи з покоління в покоління і допомагало запобігти кровозлиттю».
“У різних частинах нашої країни візерунки відрізнялися – вони були унікальними та означали приналежність до певного краю. Дніпропетровщині, приміром, притаманний ось цей – виноградна лоза”.
З якої саме місцини нашого регіону походить цей візерунок, історики встановити не змогли, втім, вишиванки саме з цим орнаментом найчастіше трапляються саме тут. І якщо повсякденне вбрання було простішим, то святкове вирізнялось ошатністю та багатством, і складністю орнаментів на вишивці.
«Про святкові вишиванки можна сказати, що вони були вишиті, повністю був вишитий рукав. Ось, наприклад, в нас вишитий рукав. Це сорочка, їй мабуть 100 років майже. І хрестики, мілкий хрестик і брокарівські візерунки, які були на отих мильних обгортках».
Зараз стильні вишиванки – модний етно тренд сезону. Сорочки стали вдягати не тільки на свята, а й в повсякденному житті. Цьогоріч вишиванка стала хітом модних показів. Дизайнери часто використовують наші візерунки під час створення модних колекцій. Вишиванки полюбили світові зірки, перші леді, політики. Крім того, це вбрання стало доступним кожному завдяки машинній вишивці – такі вироби недорогі та виготовляються швидко. Сорочку ж ручної роботи доведеться чекати від 2 місяців до пів року.
