Зима, що змінила нашу історію. 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Саме цього дня 2014 року від дій тодішньої влади загинула найбільша кількість учасників Революції Гідності. Ця пам’ятна дата вшановує сміливців, які мали активну громадянську позицію і поклали своє життя за гідне майбутнє для своєї країни. Історії тих, хто бачив ті страшні події на власні очі збирала Анастасія Шуляк.
10 років тому Дніпровський майдан проходив саме на цій локації, на цій території. На площі, яка наразі є європейською більшою частиною збиралися люди, активісти.
38-ми річним Олексій потрапив на дніпровський Майдан. Разом з колегами після роботи виходили на протести.
«Для мене і для моїх колег була абсолютно зрозуміла ситуація і абсолютно природнім вибір вийти на цей Майдан захищати свої права, як свого часу ми зробили в 2004 році під час першого майдану», – пояснює дніпрянин Олексій Ангурець.
Олексій співпрацював з європейськими організаціями, тож у найбільше намагався розповісти їм про реальну ситуацію на теренах України.
«Тому що і офіційна пропаганда, і в той час пропаганда рф намагалася створити картинку якихось незрозумілих протестів», – пригадує Олексій.
10 років тому саме на цьому місці стояв пам’ятник Леніну, який було знесено в результаті нашого Майдану, в результаті нашої перемоги.
До Києва Олексій потрапив також разом з колегами.
«Київський майдан – це було ще більше єднання», – каже Олексій Ангурець.
Олексій відзначає, приємно було бачити знайомих та колег, з якими навіть не змовлялися приїхати на Майдан.
«Я вважаю це один із кардинальних моментів нашої сучасної історії. Ми пішли шляхом європейським, ми все ж таки змогли скинути диктатуру Януковича, диктатуру того клану який був тоді», – вважає дніпрянин.
А от Катерина потрапила на Революцію гідності ще 19-ти річною. Поїхала в Київ святкувати день народження.
«Попала в саме пекло в лютому, тобто це була інститутська, і там страшенні були події і це ніколи не забути», – пригадує дніпрянка Катерина Шашло.
На рішення поїхати на Майдан по впливали батьки Катерини. Із самого дитинства виховували у дівчині патріотизм.
«Батько з самого народження розповідав, що таке комунізм, як це погано, як його вигнали з універу, коли він щось про Леніна написав. Це пішло через батьків. Батько сказав, ти маєш поїхати туди, ти маєш показати, хто така українка, хто такий українець. Що таке Україна. Ти маєш боротися за свою країну», – розповідає Катерина.
Саме 20 лютого 2014 року в Києві загинула найбільша кількість учасників Революції гідності, а саме 48 мужніх героїв.
Їх разом з іншими загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років, назвали Героями Небесної Сотні.
Слава Україні, Героям Слава!
Слава Майдану, Героям Слава!
Відтоді щороку 20 лютого в Україні вшановують пам’ять 107 загиблих учасників Революції Гідності.
Читайте також: Ворог 14 разів скеровував на Нікопольщину БпЛА, бив з артилерії.
