Для Сергія на бойове псевдо «Махно» війна розпочиналась, як кажуть, з порога його хати. Мешканець Гуляйполя, що на Запоріжжі, втратив рідну домівку, де мешкав разом з дружиною та дітьми. Її зруйнував снаряд, що прилетів з гармати адептів «руского міра», які несуть на своїх багнетах до України «визволення від фашистів» та «єдінство з братскім народом».
Тоді у Сергія й визріло цілком усвідомлене рішення: йти служити до армії та захищати Батьківщину. Але спершу довелося рятувати родину. Чоловік перевіз дружину і дітей у Запоріжжя, на правий берег, а сам пішов добровольцем до ТЦК.
-Мене відправили вчитися на офіцера, до Києва, – по розподілу потрапив служити до механізованої бригади, на посаду заступника командира роти.
-Як сталося, що Ви пішли у СЗЧ?
-Я подавав два рапорти про переведення до іншої частини, однак вони губилися. Я залишався без відповіді…
-Чому повернулися?
-Мотивація захищати Україну не пропала. Вона – така сама, як і на початку повномасштабного вторгнення росіян. Згодом взнав про прийнятий Верховною Радою закон про змогу повернутися після СЗЧ на військову службу – без будь-яких покарань та інших негативних наслідків. Вирішив скористатися цією можливістю. Взяв у 108-й бригаді ТрО рекомендаційний лист і протягом трьох днів – за спрощеною процедурою – повернувся на службу.
-Чому саме до нашої частини?
-До 108-ї бригади, бо хочу боронити рідний Запорізький край, тут все знайоме, рідне. Прийняли мене добре. Призначення на посаду відбулося без ускладнень та санкцій. Далі – захист Батьківщини!
Приєднуйтеся до лав 108-ї бригади ТрО. Телефон нашого рекрутингового центру 0 800 337 803.
Служи зі своїми!
Читайте також: Перший в Україні жіночий будівельний батальйон відновлює зруйновану ворогом багатоповерхівку в Дніпрі
