У Дніпрі під загрозою унікальний розпис, що знаходиться у колишньому військовому храмі. Про це розповіли в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури. Наразі в головному приміщенні культової споруди, зведеної на початку минулого століття, знаходиться гімнастична зала вишу. В Академії кажуть, не раз піднімали питання щодо збереження храму, частково зруйнованого в 30-ті роки. Та додають – якщо не законсервувати розпис, він може бути втрачений назавжди.
«Ось так вона виглядала, і ми стоїмо саме з цього боку. Впритул до цієї частини прибудований сучасний зал, який нас цікавить. Саме тут розташований розпис», — розповідає декан архітектурного факультету ННІ ПДАБА Олександр Харлан.
Вівтарна частина – найсвятіше місце, приміщення відокремлене від спортивної зали. На розписі – зображення чотирьох євангелістів. Автор стінопису – символіст, український художник Юхим Михайлів.
Про те, що на території Академії будівництва знаходиться основа унікального храму, у виші знають давно. Це одна з останніх церков Катеринослава, підтверджують історики.
«Вона побудована в 1913 році й має історичну назву — Хресто-Воздвиженська церква, але більшість населення називала її «військовою». Чому? У неї був специфічний штат парафіян — це були військові, розквартировані тут, на Соборній горі», — розповідає історик Максим Кавун.
Церкву звели на площі Абрамовича, яка на той час була порожньою. Автор типового проєкту – українець Федір Вержбицький. За радянських часів територію віддали під забудову корпусів Будівельного інституту. Таким чином храм опинився посеред навчального містечка. У 30-ті роки церкву закрили і частково зруйнували.
«ЇЇ перепрофілювали під спортивну залу. Дзвіниця і шатри були втрачені, але коробка церкви збереглася. Вона виконана в такому неоруському стилі. Який тяжіє до архітектури 17 сторіччя», — каже історик Максим Кавун.
«Тут поєднується шатрове зодчество давньої Русі та багато деталей давньоруської архітектури. Основний об’єм увінчаний бароковим верхом», — додає декан архітектурного факультету ННІ ПДАБА Олександр Харлан.
Колишня військова церква є місцем проведення занять з фізкультури вже багато років. Але храм нагадав про себе за збігом обставин саме під час війни.
«Є такий вислів: випадки та збіги — це можливість Бога залишатися інкогніто. Господь нагадує про себе різними способами. Можливо, це також нагадування про необхідність бути уважнішими до свого духовного стану», — розповідає священик Православної церкви України, іконописець Андрій Пономаренко.
В основному приміщенні колишньої церкви наразі — гімнастична зала.
«Фактично без змін зберіглося дахове навантаження. Тобто саме таку конфігурацію церква мала і в період існування. Це однонефна базиліка, за моєю спиною – вівтарна стіна, яка на сьогодні – закладена, раніше – була з просвітом. Було видно якраз ті фрески, які ми з вами сьогодні досліджували», — розповідає декан архітектурного факультету ННІ ПДАБА Олександр Харлан.
Віконні, дверні отвори, декорування, інші деталі – несуть на собі відбиток старовини. Та красномовно свідчить: сучасне місце для тренувань – дореволюційна культова будівля.
«З західного боку, ліворуч від нас розташовуються залишки каміну. Пічне опалення, яке раніше існувало в церкві. Воно зараз не використовується, але унікальність його безперечна», — каже декан архітектурного факультету ННІ ПДАБА Олександр Харлан.
«Це питання, яке стосується і суспільства, і церкви, і вирішення має бути на якомусь такому зустрічному шляху. Але перетворювати храм в місце, де зберігається зерно, або як був у нас музей Атеїзму а храмі – це результат тої атеїстичної пропаганди, боротьби з релігією, яка була в радянському союзі», — розповідає священик Православної церкви України, іконописець Андрій Пономаренко.
«Київський патріархат в курсі данної церкви. Вони обома руками «За»! Навіть підпорядкування київському патріархату використання данного об’єкту, як домової церкви вже на якомусь рівні навіть погоджено. Питань немає. Але Коли?», — каже декан архітектурного факультету ННІ ПДАБА Олександр Харлан.
Щороку унікальний розпис все сильніше руйнується. А для того, щоб законсервувати живописні твори – потрібні великі кошти, кажуть фахівці.
«Навіть потрібно викликати експертів хіміко-технологічної експертизи, щоб взяти проби зі стін і з’ясувати, від яких грибків на сьогодні потерпає розпис, а також якими фарбами це все зроблено. Це потребує значних фінансових витрат», — додав декан архітектурного факультету ННІ ПДАБА Олександр Харлан.
У 30-ті роки у храмі знесли баню та зверху просто накидали дошки. Через це кожної зими розпис втрачає певні елементи.
Читайте також: Безпечний Дніпро: за добу Громадська рада обробила 47 зверненнь містян
