Під загрозою смерті, продовжували допомагати. 14 травня в Україні відзначають День пам’яті українців, які в роки Другої світової війни рятували євреїв. За це державою Ізраїль їм присуджують почесне звання Праведників народів Світу. Україна посідає 4 місце серед країн, де найбільше врятували євреїв від рук нацистів.
Втім чимало таких історій ще залишаються невідомими. Вшанувати людей, чиї подвиги і самовідданість неможливо переоцінити зібралися у Дніпрі. Серед гостей і їхні нащадки.
“Тільки тому, що у дідуся були документи на помершу сестру, він прийшов з самогоном і салом, показав документи і сказав: “Це моя сестра, і вона не єврейка”. Сказали: йдіть, поки німці не побачать. Завдяки цим документам вона стала членом нашої родини”, – нащадок Праведників народів Світу Анатолій Паладій.
Врятувалиі породичалися. Анатолій Паладій нащадок Праведників народів Світу. Це звання його бабуся та дідусь отримали посмертно. Втім їхня історія живе досі.
Спогади врятована Іта Магдеберг передала до комісії “Яд Ва-шем”. Жінка знала лише прізвище невідомої для неї родини і сподівалася на порятунок. На руках був син і однорічна донька Наталя.
“Вони ховалися в закритій шахті майже рік. І коли німці дізналися, що там ховаються євреї, солдати вирішили підірвати ту шахту. Ті люди, які їх годували, вирішили розказати їм про це і в ручку поклали папірець із прізвищем Домущевої. Звідти вони пішки йшли. Бідна сім’я, важко уявити, що їм довелося пережити”, – сказав Анатолій.
Йшли ночами, ховалися у сараях та лісах від самої Горлівки. Втім дорогою натрапили на німців.
“Перед самим Вознесенськом вони дійшли до села, де знаходився табір, у якому утримували євреїв і поступово розстрілювали. Коли їхню групу вели по залізниці, німецький солдат ударив прикладом гвинтівки одну з жінок. Вона згодом розповіла, що це врятувало їй життя”, – зазначив Анатолій.
Врешті жінці вдалося дістатися до родини Домущей. І завдяки ним пережити ті страшні часи. Офіційно відомо про цю історію стало лише у 2000 роках. Анатолій зберігає ці факти та продовжує шукати нові.
“Ми знайшли ці колодязі, куди кидали євреїв. За допомогою Менори там було встановлено знак, який свідчить про те, що тут поховані люди. На знаку також написано, що пам’ятник встановлено мною за допомогою єврейської громади”, – розповів він.
До війни нащадки Праведників народів світу з’їжджалися до Дніпра з усіх регіонів України.
“Ми в 2021 році започаткували такі з’їзди. Це був перший такий масштабний з’їзд. Тоді ми дуже сподівалися, що повторимо їх. Через війну ми, на жаль, не можемо цього зробити. Але це важливий момент збереження пам’яті про ті події”, – повідомиладиректорка музею пам’яті євреїв та голокосту в Україні Ірина Радченко.
До пам’ятної дати у Менорі, не порушуючи традицій, зібралися вшанувати пам’ять тих, хто ризикуючи власним життям, рятував євреїв у другу світову війну. Долучилися їхні нащадки з Дніпропетровської, Донецької та Миколаївської областей. А також представники єврейської громади та небайдужі містя.
Присутні переглянули фільм “Чужа молитва”, який розказує одну з таких історій.
Втім історія кожного, хто таким чином врятував життя зворушує. І скільки було таких мовчазних рятівниківдостеменно досі невідомо.
Читайте також: Мешканця Дніпропетровщини відправили за ґрати за побиття до тяжкого стану 8-річного хлопчика
